10 листопада ми відзначаємо Всесвітній день науки заради миру та розвитку.
З цієї нагоди Національний антарктичний науковий центр вітає всіх, хто вивчає цей світ та просуває його вперед. На фб-сторінці НАНЦ розповідають, чому кожен з нас може пишатися тим, що Україна має наукову станцію в Антарктиді та досліджує цей континент і навколишній Південний океан:
- Цілорічні станції в Антарктиці мають лише 30 країн світу. Це здебільшого розвинені, високотехнологічні країни, які розуміють стратегічні перспективи діяльності в регіоні. Наприклад, якраз для створення та випробування нових технологій, які в майбутньому можна буде використовувати в космосі (адже умови досить схожі). Також не забуваймо, що Антарктика має величезний запас ресурсів, насамперед – прісної води (80% запасів усієї планети).
- Для наших дослідників це можливість долучатися до творення світової науки, залишаючись українським вченим. Антарктична наука не закрита в межах певної країни, а навпаки – складається з різних форматів міжнародних колаборацій. Серед останніх прикладів – участь України в великій ініціативі “Рік полярного прогнозування” у Південній півкулі. У проєкті вчені з різних полярних станцій робили додаткові метеоспостереження, зокрема запуск радіозондів (на “Вернадському” його проводили вперше з британських часів). Вивчення отриманих даних дозволить покращити розуміння складних атмосферних процесів в Антарктиці та робити точніші прогнози погоди в майбутньому.
- На нашій станції – одні з найдовших рядів метеорологічних та геофізичних спостережень в усій Антарктиці. Наприклад, вимірювання рівня озону тут триває з 1957-го, що дозволило в середині 1980-х відкрити явище озонової діри, й нині ми продовжуємо ці дослідження. Метеоспостереження відбуваються з 1947 року: завдяки ним вчені встановили, що за останні півстоліття середня температура в Антарктиді зросла на 3 градуси Цельсія! Більшість наших даних передаються в міжнародні бази, і на їхній основі створюються різноманітні прогнози та моделі. Навіть прогноз погоди в Україні:)
- Участь в “антарктичному клубі” дозволяє нам на політичному світовому рівні відстоювати свої наукові та промислові інтереси. Зокрема, нещодавно Україна вперше очолила Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, яка займається охороною та регулюванням вилову фауни Південного океану. Враховуючи, що навіть до війни вилов в Антарктиці українськими рибалками перевищував весь вилов риби в Чорному та Азовському морях, зараз це дуже суттєва перемога. Крім того, на всіх міжнародних антарктичних майданчиках ми активно працюємо над тим, щоб росія як держава-агресор була системно ізольована.
- Арктика та Антарктика – це ті регіони, де найшвидше видно наслідки глобального потепління та зміни клімату. Тобто наші вчені можуть першими відслідковувати та моделювати ті процеси, які в майбутньому чекають на інші регіони планети, зокрема Україну. Наприклад, саме українські фізики на чолі з керівником 1-ї УАЕ Геннадієм Міліневським на основі аналізу 40-річних вимірювань на “Вернадському” створили модель, яка дозволяє спрогнозувати аномальне потепління стратосфери (саме це явище призвело до масштабних лісових пожеж в Австралії 2019-2020 років).
«В Антарктиці ми робимо науку світового рівня, і дуже пишаємося тим, що цей процес не зупинила навіть повномасштабна війна. Хоча ми теж сильно відчули на собі її вплив: на жаль, довелося скоротити низку наукових програм, офіс НАНЦ було серйозно пошкоджено внаслідок удару російської ракети, а частина полярників змінили форму експедиції на військовий однострій і нині захищають Україну, – йдеться далі у повідомленні.
Але попри все нам вдалося зберегти основні дослідження та спостереження, важливу інфраструктуру, а забезпечення роботи експедиції не зупинилося ні на день. І ми впевнені, що після Перемоги неодмінно зробимо все заплановане й розвиватимемо антарктичну науку далі, адже дослідження та освоєння Антарктики – це стратегічні процеси, які дадуть змогу майбутнім поколінням українців відчувати себе рівними учасниками глобального світу.
Вітаємо зі святом всіх науковців, а особливо тих наших колег, які нині на фронті боронять Україну. Щиро бажаємо якнайшвидше розбити ворога вщент і повернутися до своїх наукових установ, лабораторій, кафедр та, звісно, до “Вернадського”».
