Цього року зима в районі розташування української антарктичної станції “Академік Вернадський” стала найтеплішою за весь час спостережень. Середня температура повітря за зиму становить -2.13°С. Це на 0.4°С тепліше, ніж попередній рекорд, встановлений 1998 року, повідомляє сайт НАНЦ.
Аномалія тепла охоплює більшу частину Західної Антарктики, Антарктичний півострів (біля якого розташований о. Галіндез) та акваторію моря Ведделла за ним.
Водночас ще пів століття тому звичною для цих країв була середньозимова температура близько -10°С. Найнижчу середньозимову температуру зафіксували 1958-го: -17.43°С. Тоді ж, у серпні, була відмічена й найнижча температура повітря за всі понад 70 років спостережень: -43.3°С.
Натомість, цього року абсолютний мінімум температури повітря ледь перетнув позначку -8°С. Таким чином, поновилися його найтепліші рекорди для липня і серпня за всі роки спостережень. Як правило, найнижчі значення температури за рік бувають у межах -15…-30°С.
Як і 1998-го, цього року через теплу зиму довкола “Вернадського” не утворилося льодового покриву, а лише час від часу акваторію “запаковував” плавучий битий лід. Тож українські полярники могли підтримувати навігацію та проводити морські наукові дослідження майже протягом усієї антарктичної зими.
А от вивчати властивості сніжинок хуртовин, на жаль, не вдалося, адже сніг ішов переважно вологий та схильний до злипання. Для згаданого ж дослідження потрібен сухий сніг, який переноситься вітром безкраїми просторами криги і льодовиків.
Натомість тепла погода сприяла підвищенню вологи в атмосфері, а отже – збільшенню кількості опадів. Поки що вони все одно у вигляді снігу: на кінець зими висота снігового покриву біля української станції перетнула позначку 2.5 м і продовжує наближатись до рекордних минулорічних 3 метрів. Такі снігопади неабияк дошкуляють нашим зимівникам, адже вологий сніг – важчий, тож чистити його складніше.
Тим часом, через відсутність льоду до “Вернадського” вже навідуються пінгвіни. Поки на розвідку, але очевидно, що велике повернення цих птахів уже не за горами.
Використано інформацію Дениса Пішняка, очільника відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ
