Олика повертає собі гідне місце на історичній та культурній мапі країни

Місто Олика на Волині поступово повертає собі славу культурного й духовного осередку краю, пише газета “День”. Колишня резиденція могутнього роду Радзивіллів є у центрі уваги завдяки зусиллям громади, місцевої та обласної влади, а також парламентській роботі народної депутатки Ірини Констанкевич. Величний замок Радзивіллів і старовинні костели мають потенціал стати не лише символами минулого, а й основою для майбутнього туристичного, освітнього та культурного розвитку, повернувши собі гідне місце на мапі України та Європи. Тут природно переплітаються європейська аристократична історія, українська культурна традиція та виклики сучасності — особливо в умовах війни.

Серцем міста, як і сотні років тому, залишається замок Радзивіллів — один із наймасштабніших ренесансних палацових комплексів Східної Європи. Його мури пам’ятають прийоми європейських монархів, а старовинні легенди досі відлунюють у підземеллях. Після десятиліть забуття громада й держава шукають нові шляхи, щоб повернути цій архітектурній перлині належне місце на туристичній мапі України. Втім, повномасштабна війна стала серйозним випробуванням для реалізації багатьох амбітних планів.

Нещодавно Олику відвідали головна редакторка газети «День» Лариса Івшина разом із  народною депутаткою України Іриною Констанкевич. «Олика має всі підстави стати центром міжнародних зв’язків, майданчиком для конференцій, мистецьких фестивалів і наукових дискусій», — наголосила Ірина Констанкевич.

І Лариса Івшина, і народна депутатка підкреслили: підняти місто на європейський рівень здатна не лише його унікальна історична спадщина — не менш важливу роль відіграє сучасна активність місцевих жителів. Разом із міським головою Олександром Прендецьким і депутатом Волинської обласної ради Орестом Маховським гості оглянули костел Святої Трійці, де триває десятий етап реставрації, костел Святих Петра і Павла та сам замок Радзивіллів. Під час огляду пам’яток йшлося про важливість осмислення історії та збереження національної ідентичності попри виклики війни.

Сьогодні в місті зароджуються ініціативи, що поєднують туризм, освіту та підприємництво: костюмовані екскурсії, фестивалі крафтових виробів, ветеранські ярмарки. Це свідчить, що минуле може й повинно надихати на нові формати розвитку та співпраці. Попереду в громади — масштабна робота з реставрації замку, залучення інвестицій і міжнародних партнерів. Та ключ до успіху — у людях, їхній небайдужості й прагненні перетворити історичну спадщину на ресурс майбутнього.

«Гідність прагне великих справ» — ці слова, написані на стінах Олицького замку, стали лейтмотивом поїздки.

Народна депутатка Ірина Констанкевич подякувала Ларисі Івшиній за глибокий інтелектуальний діалог, а міському голові Олександру Прендецькому — за системну роботу, прагнення розвитку та спільне бачення майбутнього Олики. Адже лише зберігаючи й відновлюючи нашу історію та культуру, ми здатні будувати сильне завтра.

Нагадаємо, 17 квітня 2025 року Верховна Рада України повернула Олиці статус міста. До 1939 року Олика вже мала цей статус, але після приходу радянської влади його було змінено. Перша письмова згадка про Олику датується 1149 роком, хоча поселення існувало тут значно раніше. У XVI столітті Олика стала резиденцією одного з найвпливовіших магнатських родів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої — князів Радзивіллів. Саме вони перетворили місто на важливий культурний, економічний і політичний центр регіону.

Найяскравішою пам’яткою тієї доби є замок, зведений у ренесансному стилі в 1564–1574 роках. Це був один із перших регулярних замків бастіонного типу в Центрально-Східній Європі. Навколо нього сформувалася міська агломерація з ринковою площею, костелами та навчальними закладами.

 

Олицький замок. Наполеон Орда

У XVII–XVIII століттях Олика переживала період розквіту: тут діяли друкарня, ремісничі цехи, проходили ярмарки. Занепад почався у ХІХ столітті, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії. Тоді ж значна частина маєтностей Радзивіллів була втрачена.

У ХХ столітті місто зазнало руйнувань під час воєн, а в радянський період замок і багато історичних споруд занепали. Сьогодні ж Олика впевнено повертає собі гідне місце на історичній та культурній мапі країни, а робота у синергії кожного, кому небайдужа доля Олики, стає прикладом того, як минуле надихає на майбутнє.

Текст: газета “День”

Фото: Україна Інкогніта


Читайте також:

Два українських села увійшли до списку 55 найкращих сіл у світі

Луцьк – старовинні храми і замок 

Історії палаців Волині, які не пережили Першої світової війни 

Історії палаців Волині, які не пережили Другої світової війни 

Related posts