На початку XX століття, коли зароджувалася глобалістика, Вернадський передбачав, що людство зможе видозмінювати біосферу в планетарному масштабі, і що розум та наукове знання відіграють ключову роль у цьому процесі. Нині людство зіткнулося з глобальними екологічними проблемами, і запропонована Вернадським концепція ноосфери стала ще актуальнішою.
Read More
Дослідники проєкту CETI на чолі з морським біологом Девідом Ґрубером наблизилися до розшифровки принаймні частини того, про що говорять кашалоти. Окрім того, вчені працюють над розробкою квазі-Google-перекладача для китоподібних, який би перетворював звуки кашалота на людську мову і навпаки.
Read More
Минулими вихідними на антарктичній станції «Академік Вернадський» приймали особливих гостей. Українську станцію відвідали вчені та екіпаж британського науково-дослідницького судна RRS Sir David Attenborough.
Як відбувалася українсько-британська зустріч – дивіться фото.
Супутникові спостереження показують, що температура поверхні моря протягом останніх чотирьох десятиліть прискорено зростає.
Парникові гази затримують тепло в нашій атмосфері і це призводить до дисбалансу в енергії, що спричиняє зміну клімату, пояснюють дослідники.
У Національній академії мистецтв України відкрився мистецький проєкт «Знаки та символи у народному мистецтві». Писанки, килими, художнє ткацтво, ліжникарство, гончарні вироби, кераміка, дереворізьблення, скульптура, дошки із солярними знаками — ці мистецькі витвори оздоблені символами і знаками, які відображають навколишню природу, уявлення про всесвіт і місце людини в ньому.
Read More
24 квітня в Одесу завітала незвичайна фотовиставка про красу та вразливість нашої планети. Це спільна українсько–перуанська експозиція із символічною назвою «Планета “на грилі”: вразливі світи Антарктики та Амазонії».
У ній поєднані фото з двох протилежних за температурою екосистем: спекотних амазонських лісів та крижаної Антарктики.
23 квітня у Головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війни відбудеться зустріч із «бойовим пінгвіном» – учасником чотирьох антарктичних експедицій та колишнім військовим Юрієм Лишенком і з директором Національного антарктичного наукового центру, також учасником російсько-української війни Євгеном Диким.
Read More
Нещодавно вийшло нове число Українського антарктичного журналу.
У ньому розміщені статті про: вплив землетрусів на стан антарктичних льодовиків, взаємозв’язок течій навколо Антарктичного півострова, унікальні властивості антарктичних бактерій та інші.
Напередодні Великодня команда 30-ї Української антарктичної експедиції писала писанки. На одній з них біологиня Зоя Швидка зобразила «бойового пінгвіна» — піхотинця, віддаючи шану всім полярникам, які долучилися до ЗСУ.
Пасочки до свята спекла кухарка 30-ї УАЕ Олена Лещенко.
Зимівники мали змогу посвятити паски та помолитися у невеликій каплиці святого Володимира.
Що відбувається з клітинами в умовах слабкого освітлення — наприклад, під час полярної ночі? Чи впадають ці організми у своєрідну сплячку, чекаючи, поки Сонце знову з’явиться на горизонті? І скільки світла взагалі потрібно клітині, щоб фотосинтетичний апарат справно працював? Ці питання давно хвилювали біологів. Лише нещодавно команда дослідників в Арктиці змогла дати на них перші конкретні відповіді.
Read More
