Фламінго походить від латинського слова «флама» — полум’я. Перші розвідувальні «жарини» цього полум’я великою зграєю з’явилися в національному природному парку «Тузлівські лимани» (Татарбунарський район Одеської області) ще в 2021 році. Це був рік, коли на головних колоніях фламінго в Туреччині на озері Туз загинуло багато і пташенят, і дорослих птахів, – розповідає Іван Русєв у статті для газети “Світ”. – І ми тоді писали, що вони незабаром загніздяться в нас на Тузлах. Адже останніми роками через потепління клімату фламінго дедалі частіше став залітати в Північне Причорномор’я. Ареал його проживання простягається від Південної Африки до Центральної Азії і Середземномор’я.
Життя цих пернатих пов’язане з мілководдям солоних водойм, де вони знаходять собі поживу. Харчуються переважно дрібним рачком артемією, личинками комарів-дзвінців, які дають чисельне потомство саме в солоних водоймах, та водоростями. Ці тварини та водорості містять у собі велику кількість бета-каротину, який має червоний колір через великий вміст заліза. Саме завдяки споживанню такої їжі забарвлення фламінго стає рожевим, адже народжуються вони сірого кольору.
Перша поява
У 2022 році до «Тузлівських лиманів» прилетіли понад 500 дорослих фламінго. Але не загніздилися — через війну: вибухи, шум дронів, літаків, вертольотів, ракет та інші фактори.
У 2023 році перших 50 фламінго працівники парку помітили 24 квітня в районі лиманів Малий Сасик та Джантшейський. У наступні два тижні до 200 особин фламінго не раз бачили вздовж Тузлівського пересипу між лиманами Джантшейський, Малий Сасик, Шагани та Алібей. Через відсутність проток між Чорним морем та Тузлівськими лиманами рівень води був низьким, і тому між лиманами Шагани та Алібей, у заповідній зоні НПП «Тузлівські лимани», сформувалося кілька островів. Імовірно, птахи намагалися там гніздуватися, але все ті ж воєнні негаразди змусили їх покинути ці місця і триматися на лимані Бурнас біля села Базар’янка.
Згодом найбільша кількість птахів була помічена на лимані Бурнас. І вже до 12 травня 2023 року там було 320–370 птахів, які харчувалися переважно в північній частині лиману, спокійно реагуючи на людей, які намагалися підійти ближче до птахів. Лиман Бурнас, розташований у східній частині угіддя, мав на той час найвищу солоність серед лиманів Тузлівської групи— 50 ‰, що сприяло утворенню достатньої кормової бази для фламінго: через високу солоність у Тузлівських лиманах з’явилися Artemia salina — вид зяброногих ракоподібних родини Artemiidae, які є основним кормом фламінго.
Перші гнізда ми зафіксували 14 травня 2023 року біля с. Базар’янка. У птахів якраз почалися активні шлюбні танці та спарювання. 20 травня ми помітили 50, а ще через 10 днів — 220 збудованих гнізд, і ще близько 30 будувались. Гнізда були розташовані в трьох приблизно однакових субколоніях, недалеко одна від одної, з урахуванням мікрорельєфу берега. Як матеріал для гнізд використовувався мул та підсохлі водорості, які в цьому місці утворювали шар товщиною до 2 см.
Але через надмірну зацікавленість людей та хижих тварин з другої декади червня фламінго до гнізд уже не наближалися, хоча й трималися на лимані Бурнас, зазвичай з боку морського пересипу. Відкладених яєць ми не реєстрували.
У наступні два місяці працівники парку й далі бачили невеликі групи фламінго в різних частинах Тузлівських лиманів, зокрема на лимані Шагани, навпроти прісної протоки з лиману Малий Сасик. З 1 по 7 липня 2023 року спостерігали шлюбну поведінку птахів та політ зграй у бік заповідних озер академіка Зайцева й островів між лиманами Шагани та Алібей, а також у зворотному напрямку. Такі спостереження давали надію, що птахи знову загніздяться між лиманами Шагани та Алібей.
Так і сталося. Під час проведення традиційних «серпневих обліків» за програмою Регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ) на островах, що утворилися на межі лиманів Шагани й Алібей, була помічена група фламінго приблизно з 300 особин, а наступного дня —11 серпня 2023 року зафіксовано факт гніздування. У колонії, розташованій на острові за 1,5 км від мису Камчатський ріжок і за 2 км від піщаного пересипу Тузлівських лиманів, на цей час уже було понад 60 пташенят, а в деяких гніздах ще лежали яйця.
Оскільки антропогенне навантаження у цьому місці на початку літа вже було мінімізовано, саме тому, ймовірно, рожеві фламінго й повернулися на острови після невдалого гніздування біля с. Базар’янка. І хоч військові дії та вибухи тривали, вони нарешті вивели 200 пташенят.
23 вересня ми провели кільцювання 18 пташенят. Були використані кільця з жовтим фоном і номерами UA01-18. Перед тим пташенята ночували на пляжі біля озер Зайцева. Ще 10 листопада близько 1500 фламінго трималися біля цих озер. 21 листопада на Алібеї було 1520 дорослих, 80 сіро-білих і 170 молодих (сірих) фламінго. Як мінімум п’ятеро молодих — з жовтими кільцями.
Але постійні вибухи постійно лякали птахів. Наприкінці грудня 2023 року усі фламінго (дорослі і молоді) покинули НПП «Тузлівські лимани» та перемістилися на озеро Шабла в Болгарії.
Пташина трагедія
Навесні 2024 року понад 1000 фламінго знову з’явилися в парку. У травні почали будувати гнізда. Але перша сформована ними колонія на лимані Карачаус була зруйнована потужним ураганом, який фактично змив гнізда з острівців лиману.
Пізніше фламінго сформували колонію на островах лиману Хаджидер. Але з перших днів гніздування вони відчували неспокій від вибухів і потужного безперервного шуму спостережних розвідувальних БПЛА, зокрема ворожого «Орлана-10». А коли фламінго в неспокої, вони залишають свої гнізда, відходячи від колонії. І в цей час агресивні жовтоногі мартини накидаються на гнізда — і руйнують кладки фламінго. І ми зарадити цьому не можемо, адже там, де гніздувалися фламінго, — заповідна зона нацпарку, і проводити будь-які заходи як попередження негативного впливу заборонено. Там на тлі війни відбувається умовно природний процес.
Через три тижні гніздування мартини повністю зруйнували колонію фламінго. Після цього зграї фламінго залишили наші лимани і з’явилися в Куяльницькому національному природному парку, а також мандрували прибережними лиманами.
У середині квітня 2025 року рожеві фламінго знову прилетіли до Тузлівських лиманів. Максимально їх чисельність на території парку в червні 2025 року становила1700 особин. Вони довго шукали місце для гніздування. Острів на лимані Хаджидер, який вони використовували в 2024 році, тепер проігнорували. Їх вибір припав на піщаний пересип між лиманами Будури і Шагани. При обстеженні нами цієї ділянки 16 травня там було виявлено кілька недобудованих гнізд фламінго та понад 1000 дорослих птахів.
Причина — обстріли та безпардонні туристи
Повторне обстеження території біля колонії, що формувалася, уже через кілька днів, засвідчило, що птахи покинули обране місце. Можливо, завадили потужні обстріли акваторії лиману, а, може, розлякали птахів …люди. Неподалік колонії ми виявили чимало сміття, серед якого було кілька пляшок з-під горілки.
Ще через два тижні фламінго визначили для себе острівні ділянки на лимані Хаджидер. Але ненадовго. Через два тижні фламінго вони фактично полишили обране місце й знову повернулися на піщану косу між лиманами Будури і Шагани.
Але й цей вибір місця для гніздування був невдалим. Коса є короткою й доступною для наземних хижаків.
На новому місці фламінго побудували гнізда і знесли яйця. Ми спостерігали здалека за колонією, що формувалася. Одного разу, коли птахи з невідомої причини покинули колонію, ми обстежили місце гніздування. Там виявили 32 гнізда і багато розбитих яєць. Імовірно, гнізда знову руйнували наземні хижаки,
Наприкінці червня фламінго стали зустрічатися на косі між лиманами Карачаус і Алібей. Ми спостерігали за ними здалека (2–2,5 км) у спеціальну підзорну трубу і не турбували їх. 12 серпня нам вдалося обстежити колонію. Ми виявили 4 локації гніздування фламінго на відстані 50–150 м одна від одної, загальною кількістю 104 гнізда: 35 гнізд, 15 гнізд, 26 гнізд, 28 гнізд. Основна частина гнізд була вже засипана частково піском або зруйнована.
Також ми обстежили розташовану на цій же косі велику колонію крячків, яку ці птахи на той момент вже покинули. Тут мешкали три види: рябодзьобі (Thalasseus sandvicensis), малі (Sterna albifrons) та річкові (Sterna hirundo) крячки. Колонія була сформована птахами в червні на площі близько одного гектара.
На той час рівень води в навколишніх лиманах був високим. За птахами ми спостерігали з відстані 2–2,5 км з різних ділянок прибережно-захисних смуг лиманів Карачаус і Алібей. Коли ж ми обстежили цю колонію 12 серпня, то в нас склалося враження, що щось незвичайне і потужне зігнало птахів з колонії. І вони терміново залишили свої гнізда з цілими ззовні яйцями, а в деяких гніздах були мертві пташенята віком від одного до 10 днів. Напевне, птахи покинули гнізда через воєнні шуми та воєнну активність. Але дорослі птахи все ще там трималися. Ми нарахували 1100 дорослих фламінго і понад 200 особин рябодзьобих крячків.
В останні кілька днів літа 2025 воєнного року після потужних прильотів і страшних шумів війни в Причорномор’ї рожеві фламінго повністю зникли з Національного природного парку «Тузлівські лимани». Ми подумали, що вони покинули наші пенати і полетіли далеко на південь. Справді, їх у цей час було багато в Румунії, кілька днів вони були у Добруджі.
Але 6 вересня під час моніторингу узбережжя Чорного моря я близько шостої ранку побачив на горизонті над морем зграї фламінго. Вони летіли з боку Румунії, перетнули піщаний пересип у парку і сіли на мілинах лиману Алібей.
Незабаром ми провели облік фламінго на Тузлівських лиманах і нарахували найвищу їх кількість за весь час спостережень — 2800 птахів. До національного парку фламінго прилітали майже з усього Середземномор’я — з Туреччини, Франції, Іспанії.
Дізналися ми про це завдяки пластиковим кольоровим кільцям, які пернатим чіпляють у місцях їх розмноження. Завдяки кільцю можна дізнатися ще й вік птаха. Наприклад, самиці з Іспанії, яка гніздилася в нас, було вже 22 роки!
Птахам теж потрібні мир і спокій
І тут можна зробити простий висновок, що тільки переможний мир і тиша дадуть шанс птахам відроджуватися на теренах Української Бесарабії.
Військові дії спричиняють як безпосередній (прямий) вплив, так і відкладений (хронічний), що має довгострокові наслідки для структури популяцій та екосистем. У гніздовий період рожевий фламінго дуже чутливий до фактора неспокою. Через вплив війни, екологічно несвідомих людей, диких звірів, пересихання водойм або, навпаки, через те, що штормами змиваються гнізда, — птахи можуть покинути колонію, тому кожна колонія має значення та потребує суворої охорони.
Іван Русєв,
доктор біологічних наук, керівник наукового відділу національного природного парку «Тузлівські лимани»
Фото автора
Джерело: газета “Світ”
Читайте також:
Мешканців Одещини закликають не турбувати рожевих фламінго
Іван Русєв – про унікальну екосистему лиманів Одещини та чорний подих війни
