У північно-східній частині Тихого океану не тільки збільшилася кількість теплових морських хвиль тепла (біла межа показує їх масштаб) – вода тут тепер постійно тепліша, ніж середній показник. Зображення: UHH/CLICCS/ A. Barkhordarian
На північному сході Тихоокеанського регіону науковці виявили морську ділянку завбільшки 3 мільйони квадратних кілометрів, що перетворилася на місце зародження морських теплових хвиль, повідомляє zbruc.eu. Тут океан нагрівається сильніше, ніж в середньому, водночас екстремальні температурні коливання тут трапляються у 4,5 рази частіше, вони втричі інтенсивніші та в 9 разів триваліші, ніж деінде. 99 % цього явища можна звести до антропогенних кліматичних змін, повідомили науковці.
Океани - важливий буфер кліматичної системи, проте і вони зазнають впливу кліматичних змін. Температура моря практично щорічно досягає рекордних показників, морські теплові хвилі зустрічаються значно частіше й тривають значно довше, ніж раніше. Особливо виразні такі тенденції на північному сході Тихого океану. Тут упродовж останніх років виникло кілька великих зон з аномально теплою водою, температура їх не знижувалася впродовж трьох років.
“Ці справжні температурні аномалії мають руйнівний вплив на екологію океану, - повідомила Арміне Бархордарян (Armineh Barkhordarian) з Гамбурзького університету та її колеги. - Продуктивність океанів різко знизилася, тут відбувалися масові вимирання морських птахів та інтенсивніше цвіли водорості, що продукують небезпечну отруту”. Перша теплова хвиля почалася 2014 року й тривала 600 днів, друга протривала три роки: з 2019 по 2021 рр.
Що провокує ці аномалії? І чому вони постійно трапляються на північному сході Тихого океану? Вимірювання засвідчили, що принаймні перша теплова хвиля могла бути тісно пов’язана з тихоокеанським кліматичним явищем Ель-Ніньйо, проте неясно досі було, чи в цьому процесі важливими були й антропогенні кліматичні зміни.
Аби це з’ясувати, Бархордарян та її команда здійснили так званий атрибутний аналіз. У своєму дослідженні науковці реконструювали події та супровідні стани двох різних, проте суміжних моделей океанічного клімату. На обох десятки разів здійснювали симуляції за однакових фізичних параметрів, але різних показників парникових газів і глобальних температур.
Порівняння з реальними даними дають змогу визначити, яка частка у тому, що відбувається, належить кліматичним змінам. Крім того, вчені проаналізували історичні показники і виявили, як частота, інтенсивність і тривалість морських теплових хвиль змінювалася з 1982 року.
Результат: з 1982 року в північно-східній частині Тихого океану було 40 теплових хвиль, з них 31 наступила впродовж останніх 20 років. Вони були в 4,5 разів частішими, в 9 разів тривалішими та втричі інтенсивнішими, ніж у першій половині досліджуваного періоду. Лише з 2014 року відбулося три такі події, коли морська температура тут підвищувалася на 5-6 градусів, повідомили Бархордарян та її команда.
Але чому? Відповідь надав атрибутивний аналіз: “Без впливу парникових газів поява таких теплових хвиль була б вкрай малоймовірною: події на кшталт “теплової краплі” (the Blob) 2019-2021 років в такому випадку наступили б з імовірністю меншою одного відсотка”, - повідомила команда вчених. Іншими словами: те, що частота теплових хвиль збільшується, на 99 % зумовлюють кліматичні зміни.
Виявилося ще дещо: зовсім не випадково, що теплові хвилі почастішали на північному сході Тихого океану. Адже тут науковці виявили довготривалі аномалії: на території завбільшки майже три мільйони квадратних кілометрів морська вода навіть за межами теплових хвиль тепліша, ніж нормально. Ця територія в середньому нагрівається на 0,4 градуси кожні 10 років, зима тут на 11 днів коротша, а літо триває 38 днів.
Довготривале, аномально сильне потепління води властиве нещодавно відкритому тепловому басейну в північно-східній частині Тихого океану. Зображення: Barkhordarian et al./ Communications Earth and Environment, CC-by 4.0
Цей тихоокеанський тепловий басейн неможливо пояснити виключно природними кліматичними коливаннями. Згідно з аналізами, без антропогенних кліматичних змін його би не було, повідомили науковці. Водночас ця затяжна аномалія пояснює, чому саме в цій частині Тихого океану виникає особливо багато морських теплових течій. “Відкриття теплового басейну надає нам визначальну інформацію про ймовірність виникнення таких явищ у майбутньому”.
Науковці припускають, що відкритий тепловий басейн в Тихому океані згодом може стати місцем зародження теплових течій. “Це не лише зумовлює неймовірну небезпеку для біорізноманіття, - сказала Бархордарян. - Це може також призвести до того. Що в морській екосистемі перейдуть рубіж, за яким відновлення стане неможливим”.
Автор: Nadja Podbregar,
Universität Hamburg, 22/06/2022