Фото Сергія Глотова
Випорожнення пінгвінів, або ґуано, виявилися здатними захищати самих птахів від глобального потепління, збільшуючи утворення хмар. Пінгвіни є джерелом аміаку, який взаємодіє з сірковмісними газами в атмосфері та викликає конденсацію хмар. Тому зменшення популяцій пінгвінів внаслідок глобального потепління може ще більше пришвидшити потепління в Антарктиді і танення її льодовиків. Дослідження опублікували в журналі Communications Earth & Environment, повідомляє видання nauka.ua.
За словами провідного автора дослідження, вченого з Гельсінського університету Метью Бойєра, лабораторні дослідження давно показали, що газоподібний аміак може сприяти утворенню хмар. Однак фактично кількісно оцінити цей процес і побачити його вплив на крижаний континент раніше не вдавалося.
Як виявили викликані пінгвінами хмари?
Науковці протягом трьох місяців моніторили концентрацію атмосферних газів в повітрі поблизу аргентинської антарктичної станції Марамбіо. За вісім кілометрів від цієї бази розташована колонія з 60 тисяч пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae), ґуано яких є основним джерелом атмосферного аміаку разом із випорожненнями інших морських птахів. Як виявилося, коли вітер віяв з боку колонії пінгвінів у бік станції, то концентрація аміаку в повітрі зростала у понад 1000 разів. І навіть коли птахи залишили колонію через міграцію, ця концентрація залишалася у 100 разів вищою за початкову.
Науковець Метью Боєр під час збору даних про атмосферу в Антарктиді за допомогою дрона.
Фото: Zoé Brasseur
Внаслідок цього у повітрі в 10 тисяч разів збільшилися темпи утворення аерозолю — частинок вологи, які конденсувалися завдяки аміаку й утворювали хмари. Приблизно за три години після того, як вітер повіяв з боку колонії пінгвінів, науковці вже спостерігали появу туману. Дослідники зазначають, що такий вплив птахів на атмосферні явища може бути унікальним для Антарктиди. Там поєднуються декілька сприятливих факторів: аміаку з ґуано, що реагує з сірковмісним газом диметилсульфідом, виробленим водоростями, і відсутності рослинності та прямого впливу людини.
Фото НАНЦ
Окрім аміаку, для утворення хмар потрібні сірковмісні гази. І як виявилося, виробляти їх здатні морські бактерії та водорості, чим сприяють охолодженню планети.
Протягом трьох літніх місяців, коли колонії пінгвінів вирують, фотосинтез фітопланктону досягає піку.
За словами Бойєра, Антарктида, ймовірно, перебуває під захистом “синергетичного процесу” між пінгвінами та фітопланктоном, що підсилює виробництво аерозолів у регіоні. Фактично, вченим уперше вдалося отримати докази того, що скорочення популяції пінгвінів може викликати позитивний зворотний зв’язок щодо потепління клімату в літній атмосфері Антарктиди. Утім, учені визнають, що буде потрібно більше досліджень, щоб довести цю гіпотезу, зазначає видання Фокус із посиланням на повідомлення в Science Alert.
У глобальному масштабі хмари надають чистий охолоджувальний ефект, відбиваючи сонячне випромінювання назад у космос. Ґрунтуючись на арктичному моделюванні викидів морських птахів, команда вважає, що аналогічний механізм, ймовірно, діє в Антарктиді. Однак вплив також залежить від того, що знаходиться під хмарами. Адже крижані щити та льодовики також відбивають більшу частину сонячного випромінювання, тому додатковий сонячний покрив над яскравими поверхнями може навпаки затримувати інфрачервоне тепло. Тобто загальний ефект залежатиме від того, де утворюються і дрейфують хмари.
Читайте також:
Пінгвіни мігрують все далі на південь
Антарктида стрімко зеленішає через глобальне потепління
Антарктична циркумполярна течія сповільнюється
Танення льодовиків Антарктики: світ стоїть перед кліматичною катастрофою
