На антарктичній станції «Академік Вернадський» метеорологи проводять низку наукових спостережень за атмосферними процесами в регіоні. Один з важливих напрямів — вивчення верхніх шарів атмосфери за допомогою радіозондів, розповідає фб-сторінка НАНЦ. Це спеціальні датчики, що кріпляться до кулі, наповненої гелієм. Куля піднімає зонд на висоту близько 20 км, і весь цей час він вимірює низку параметрів, зокрема, температуру та вологість повітря, швидкість і напрямок вітру. Дані в режимі онлайн передаються на землю. Вони дозволяють фіксувати такі особливо екстремальні атмосферні явища, як полярні циклони та атмосферні ріки, для яких характерні інтенсивні опади та значна швидкість вітру.
До 1996 року, коли станція належала Великій Британії, її вчені регулярно проводили такі дослідження. Для цього навіть побудували на скелястому підвищенні спеціальний павільйон, де процес наповнення куль гелієм захищений від вітру та опадів.
В український період на станції «Академік Вернадський» тривалий час не проводили радіозондування атмосфери. Але 2021 року наші метеорологи долучилися до міжнародної ініціативи Рік полярного прогнозування (Year of Polar Prediction, YOPP), яка була запланована на 2022-й. Навіть попри початок повномасштабного вторгнення, українські полярники все ж змогли взяти участь у програмі та відновити радіозондування.
Зазвичай запуски проводять під час поганої погоди, коли йде циклон і можна отримати найбільш цінну інформацію. Тож раніше, коли науковці виводили зонд з ангара, їм доводилося йти слизьким нерівним камінням, вкритим льодом та снігом, і водночас долати сильний вітер та опади.
«Запускаємо радіозонди втрьох через складні погодні умови, снігопад і пориви вітру до 22 м/с. Був випадок, коли ми всі втрьох по черзі впали, але виконали місію», — згадувала Валентина Гарбарчук, метеоролог попередньої 29-ї Української антарктичної експедиції.
Щоб спросити запуск метеорологічних зондів, інженерний загін побудував на виході з аеропавільону спеціальну платформу. Це майданчик 12 м на 4,6 м, який тримається на 10 металевих опорах і має дерев’яний настил. Бетонування опор і будівництво платформи зайняло приблизно три тижні.
Нині метеорологи активно користуються платформою, тож погана погода менше заважає робити наукові відкриття.
Матеріал підготовано за інформацією Вячеслава Марченка та Анатолія Андреєва.
Читайте також:
Метеорологи з української антарктичної станції ведуть дослідження атмосфери за допомогою радіозондів
Українські полярники запустили понад 60 радіозондів, отримавши унікальні дані для світової науки
На антарктичній станції “Академік Вернадський” проведено модернізацію (фото)
На станції «Академік Вернадський» модернізують геомагнітну обсерваторію
