Кістки були знайдені на морені та поверхні льодовика Екологія, на західному березі затоки Адміралтейства.
Фото: Dariusz Puczko
19 січня 2025 року учасники 49-ї Польської антарктичної експедиції знайшли на льодовику Екологія, поблизу Польської антарктичної станції імені Г. Арцтовського, людські останки та артефакти. Після передачі їх британській стороні було проведено аналіз ДНК, який підтвердив особу Денніса Рональда Белла, учасника британської експедиції, який зник безвісти у 1959 році.
Ця надзвичайна, історична подія стала можливою завдяки спільній роботі команди Польської антарктичної станції імені Г. Арцтовського, Лодзького університету та Інституту біохімії та біофізики Польської академії наук, зазначається у дописі на фб-сторінці Arctowski Polish Antarctic Station.
Історія Денніса Белла є зворушливим нагадуванням про мужність та відданість полярників, які досліджували один з найнесприятливіших куточків світу. Через 66 років Денніс символічно повернувся додому.
Допомогло в цьому глобальне потепління, оскільки льодовик відступив і тіло британця Денніса “Дінь” Белла вдалося відшукати в ущелині, куди він провалився 1959 року. 25-річний радист Денніс “Дінь” Белл впав в ущелину під час роботи в межах проєкту з дослідження залежних територій Фолклендських островів. І його тіло залишалося незнайденим протягом 66 років, пише видання Фокус із посиланням на The Guardian.
Белл працював у Службі дослідження залежних територій Фолклендських островів (FIDS), нині Британській антарктичній службі (BAS). Він загинув через кілька тижнів після свого 25-річчя.
Неподалік було виявлено понад 200 особистих речей, зокрема радіообладнання, ліхтарик, лижні палиці, наручний годинник Erguel з написом, шведський ніж Mora та ебонітовий мундштук курильної трубки.
Людські останки були відправлені на Фолклендські острови, а потім доставлені в Лондон Королівськими ВПС.
ДНК-тест у Королівському коледжі Лондона виявив збіг зі зразками останків братів і сестер Белла. Його брат Девід, який живе в Австралії, розповів: “Коли ми з моєю сестрою Валері дізналися, що нашого брата Денніса знайдено за 66 років, ми були шоковані й здивовані. Британська антарктична служба і Британський фонд антарктичних пам’яток надали нам величезну підтримку, і, в поєднанні з чуйністю польської команди, яка допомогла повернути його додому, це допомогло нам змиритися з трагічною втратою нашого чудового брата”.
Сім’я Белла ще не вирішила, як вшанувати його пам’ять.
1959 року Белл проводив вишукувальні та геологічні роботи в межах дворічного завдання разом із трьома іншими дослідниками, які працювали в Адміралтейській затоці, невеликій британській базі на острові Кінг-Джордж. Піднімаючись льодовиком, Белл і геодезист Джефф Стокс подолали тріщину і вирішили, що шлях вільний. Однак глибокий пухкий сніг ускладнював рух, а собаки, які супроводжували їх, явно втомилися.
Щоб підбадьорити їх, Белл пішов уперед і раптово зник, залишивши після себе зяючу діру в снігу. Він упав із висоти 30 метрів. Стокс спробував врятувати Белла, спустивши мотузку, яку той прив’язав до пояса. Але коли Белл став вибиратися, мотузка обірвалася, і він знову впав, мабуть, розбившись на смерть, оскільки на крики Стокса він більше не відповідав.
Стокс спустився вниз льодовиком і зустрів метеоролога Кена Гібсона і геолога Коліна Бартона, які піднімалися нагору. Вони спробували повернутися до тріщини, але погода зіпсувалася перш ніж вони змогли туди дістатися.
Гібсон розповідав: “Ми знайшли місце, напевно, годин через 12. Він ніяк не міг вижити”.
Директорка BAS, професорка Джейн Френсіс, сказала: “Підтвердження приналежності останків, знайдених на льодовику Екологія, Деннісу “Дінь” Беллу, — зворушливий і глибокий момент. Денніс був одним із багатьох відважних співробітників FID, які зробили внесок у ранню науку і дослідження Антарктиди в надзвичайно суворих умовах”.
Голова Британського фонду пам’ятників Антарктики Род Ріс Джонс заявив: “Відкриття Денніса Белла гостро демонструє, у скільки обійшлися наукові дослідження в Антарктиді в роки, коли транспорт і зв’язок ще не були розвинені. Багато хто зі зниклих безвісти так і не був знайдений, що робить це відкриття ще більш примітним”.
Читайте також:
Районування, клімат, топографія та геологія району Аргентинських островів
