Довгострокові дослідження психічного стану полярників, що зимують в Антарктиді, виявили існування унікального адаптивного механізму, який активізується при ізоляції людини в екстремальних природних умовах протягом тривалого часу. Про це пише BBC Україна.
Цей стан, відомий як синдром зимової сплячки, не обмежується тільки учасниками полярних експедицій. Його ознаки спостерігали, наприклад, під час симуляції тривалого перебування на Марсі в ході експерименту “Марс-500”.
“Наші спостереження можуть вказувати на існування стану психологічного глибокого сну”, – говорить психолог Натан Сміт з Університету Манчестера, який брав участь у дослідженні.
“Більш ранні дослідження дають підстави припустити, що це захисний механізм проти хронічного стресу. Якщо ви знаєте, що перебуваєте у несприятливих умовах, але незабаром вони покращаться, ваша психіка підказує вам спосіб скоротити навантаження адаптації заради збереження енергії”, – пояснює він.
Група вчених, серед яких був і Натан Сміт, вивчала психічний стан двох груп полярників, що зимують на франко-італійській станції “Конкордія”, розташованій на Антарктичному плато на сході Антарктиди.
27 обстежуваних полярників зимували там протягом 10 місяців, зокрема в темні зимові місяці. Вони заміряли якісні параметри свого сну, заповнюючи спеціальні щоденники. Їхній психічний стан також фіксувалися за допомогою двох психометричних анкет.
Вчені виявили, що в зимові місяці – в умовах, коли полярники були змушені перебувати майже виключно в приміщенні, – якість їхнього сну й емоційні показники істотно знижувалися, але починали поліпшуватися з закінченням зими і потеплінням. Ці зміни не особливо здивували вчених, але ось функціонування механізмів подолання стресу виявилося багато в чому несподіваним.
“Найбільш вражаючим результатом дослідження було відкриття, що в зимові місяці відбувається ослаблення всіх спостережуваних стратегій подолання стресу”, – пишуть вчені у своїй статті, опублікованій в журналі Frontiers in Psychology.
Вчені розраховували побачити ослаблення активних форм поведінки в зимовий період (наприклад, здатностей вирішувати завдання) за рахунок посилення пасивних форм (наприклад, заперечення і депресія).
В реальності все відбувалося інакше. У зимові місяці послаблялися і активні, і пасивні форми подолання стресу, що призводило до загального зниження емоційної складової і зростання байдужості.
На думку дослідників, це підтверджують емпіричні дані про симптоми так званої зимової сплячки, які включають неуважність, туман в думках, дефіцит уваги і погіршення контролю над зовнішньою ситуацією.
Джерело: BBC Україна
