Триває п’ятий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Корабель веде український капітан Андрій Старіш.
Про те, як він став капітаном українського криголама, хто працює в екіпажі «Ноосфери», як досліджують водні глибини Південного океану, читайте в інтерв’ю з борту «Ноосфери».
Спори моху прожили за межами МКС 283 дні. Після повернення на Землю більшість із них проросла. Цей успіх свідчить про те, що земні організми на клітинному рівні пристосовані до переживання екстремальних умов відкритого космосу. Тож мохи, а також інші еволюційно давні організми, які на Землі проживають в екстремальних середовищах, можуть стати основою екосистем на Місяці та Марсі.
Read More
Орбітальні станції і космічні кораблі оснащуються сучасними системами життєзабезпечення замкнутого циклу, які створюють максимально наближене до земного середовище, мінімізуючи потребу в поставках ресурсів із Землі.
Ці системи забезпечують астронавтів свіжим повітрям, чистою питною водою, тримають сприятливу для життя температуру всередині орбітальної станції та утилізують відходи життєдіяльності.
24 листопада на станцію «Академік Вернадський» вирушили учасники сезонної експедиції. У складі команди — науковці та технічні фахівці. Вони працюватимуть в Антарктиці кілька місяців, доки там триватиме літо.
Серед науковців сезонної команди — біологи, океанографи, геологи та геофізики. Їхнім основним завданням буде відбір зразків та налаштування обладнання.
Завершилося тижневе навчання кандидатів на участь в 31-й Українській антарктичній експедиції. У ньому взяли участь 24 учасники, з яких третина — жінки.
Вперше тренінг проходив у Канівському природному заповіднику Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Полярники 30-ї Української антарктичної експедиції взяли участь в акції Руху спротиву Жовта Стрічка. У такий спосіб вони хочуть підтримати українців на окупованих територіях, насамперед тих, хто чинить ненасильницький спротив російській окупації.
«Ми з вами навіть за 15 тисяч кілометрів від України. Ми пам’ятаємо і просимо не втрачати сили, віру та надію. Україна — переможе!» — йдеться у зверненні полярників.
Норвегія – це королівство синіх вод і величних гір. Її берегова лінія, якщо розкласти її на мапі, простягнеться довше, ніж екватор, а вихід до моря є головною географічною перевагою. Проте знайти тут звичний піщаний пляж практично неможливо. Причина цього криється у грандіозній геологічній історії та постійній роботі льодовиків.
Read More
NASA і Національний центр даних про сніг і лід (NSIDC) опублікували результати спостережень за морським льодом в Антарктиці. Його площа досягла третього мінімального рівня за всю історію супутникових вимірювань.
Хоча площа морського льоду в регіоні залишається низькою в порівнянні зі спостереженнями до 2016 року, складність антарктичної системи ускладнює прогнозування і розуміння цих тенденцій.
Еволюція експериментальних і теоретичних досліджень властивостей матерії на фундаментальному рівні призвела до необхідності створення установок, які за масштабом можна порівняти з мегаполісами. Найпотужнішою серед них є Великий адронний колайдер — унікальна прискорювальна установка, розташована у підземному тунелі завдовжки 27 км на кордоні Швейцарії та Франції. Саме тут, у міжнародному дослідницькому центрі ЦЕРН тисячі фізиків з усього світу шукають відповіді на фундаментальні питання про будову Всесвіту. Серед них – і вчені Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
Read More
На Софійській площі у Києві 15 листопада відбулась акція «Порожні стільці» на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, незаконно ув’язнені чи перебувають в полоні через війну росії проти України.
У події взяли участь письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені діячі. Зокрема, Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко.