Фото REUTERS
Вчені за допомогою супутника ICESat-2 з безпрецедентною точністю склали карту “активних” підлідних озер в Антарктиді і виявили ще два резервуари під крижаними потоками Мерсер і Вілланс: їхні обриси або межі змінюються через нестабільне співвідношення притоку/зливу води. Про це повідомляє Лігабізнесінформ з посиланням на сайт NASA.
Між крижаним щитом континенту і корінними породами – сотні талих озер, з яких мінімум 140 “активні” – з непостійним гідрологічним режимом.
Незважаючи на велику товщину, льодовики Антарктики не статичні: їхні ділянки піднімаються й опускаються, коли водяні резервуари під ними наповнюються або “всихають”. Зонд ICESat-2 з орбіти здатний із точністю до сантиметрів реєструвати лазерним далекоміром такі зміни рельєфу. За словами вчених, дані з нього – “все одно що надіти окуляри після використання ICESat”.
“Водопровідна” система під крижаним покривом десятиліттями залишалася загадкою, але ситуація почала змінюватися в 2007 році, коли вчені використали для моделювання супутникові дані. З’ясувалося, що під поверхнею Антарктиди є ціла мережа озер, які з’єднується один з одним, а їхня наповненість непостійна. Раніше вважалося, що ці озера утримують талу воду без наповнення і зливу.
Автори помітили різке просідання льоду на площі близько 10 км² і, вивчивши його, прийшли до висновку, що причина – в наявності ще двох “активних” озер, які якраз в періоді “осушення”.
За словами вчених, прихована “водопровідна система” впливає на швидкість сповзання льоду в Південний океан, “розведення” його прісною водою. Як наслідок, змінюється сама екосистема, впливаючи на тисячі процесів на планеті.
Джерело: NASA.