Пошуковці зі Львова працюють на місці можливого захоронення вояків УПА біля села Юречкова. Польща, 30 вересня 2025 року.
Село Юречкова розташоване неподалік українсько-польського кордону, це польська частина Карпат. Маркером для пошуків став металевий хрест у лісі, який, за припущеннями свідків тих трагічних подій, встановили на братській могилі, в якій поховали вояків .
Сильний дощ у у перший день трішки завадив пошуківцям меморіально-пошукового центру «Доля» Львівської облради. Але дослідники зняли загородження і змогли мотобуром розчистили місця для шурфування. Потім взялися за лопати. Поволі відкидаючи землю, вони дивляться, чи були раніше якісь втручання у пласти ґрунту. І так пошукові роботи ідуть метр за метром.
«За відповідною інформацією, тут 4 березня 1947 року, північніше від місця пошуків, відбувся бій і місцевий мешканець стверджував, що солдати Війська польського сюди позвозили загиблих вояків УПА. Ніби поближче до Юречкова, над струмком, були поховані. За свідченням, тут поховали 18 тіл. Ми проводимо пошуки, щоб їх виявити, провести ексгумацію і потім перепоховати загиблих вояків з лісового масову на кладовище», ‒ каже керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.
Протягом чотирьох днів фахівці досліджуватимуть місце, щоб зрозуміти, чи є там людські останки.
Бій у селі Юречкова відбувся 4 березня 1947 року, але далі від місця пошуку. Запис про цей бій є в «Літописі УПА».
Як переносили загиблих упівців? Чи можливо їх перевозили возами сюди? Хто це робив? Невідомо.
Історія
Історія цього колись українського бойківського села Юркова (нині Юречкова) серед мальовничих Карпат ‒ трагічна.
До Другої світової війни воно належало до Добромильського повіту Львівського воєводства. Тут жили переважно українці греко-католицького віросповідання.
У вересні 1939 року, коли гітлерівська Німеччина та очолюваний Сталіним Радянський Союз напали на Польщу, з приходом Червоної армії село Юречкове відійшло до СРСР і було у складі Дрогобицької області.
На цих східних теренах Польщі, колишніх етнічних землях, українсько-польський конфлікт спалахнув у 1944 році і тривав до 1947 року. А основними його учасниками були Організація Українських Націоналістів та УПА і з другого боку ‒ Армія Крайова і підрозділи армії польської держави.
Після капітуляції Німеччини у 1945 році село Юречкова відійшло до Польщі. Українське населення з цих теренів почали примусово виселяти, але підрозділи УПА, що складалися із місцевих українців, чинили опір.
У квітні 1947 року українське населення виселили з Юречкова під час операції «Вісла» на західні та північні терени Польщі. Примусова депортація стала наслідком домовленостей між радянською та польською комуністичними владами.
Ексгумація останків жертв: домовленості
Українська і польська сторони подали перелік місць, де б вони хотіли провести пошуково-ексгумаційні роботи. Кожна з держав, на території якої проводять дослідження, затверджувала список і надавала дозвіл на початок робіт.
На міжурядовому рівні визначили, що Польща проведе 13 пошуково-ексгумаційних робіт, а Україна ‒ чотири.
В Інституті Національної пам’яті України пояснюють, що у час великої війни немає ресурсів, щоб провести широкомасштабну пошукову роботу, їх профінансувати і делегувати фахівців, тому що багато людей у лавах ЗСУ і захищають Україну від російської повномасштабної агресії.
Поляки мають намір провести дослідження у 13 місцях на території України, а українці ‒ у чотирьох.
Вже завершені пошукові-ексгумаційні роботи в уже неіснуючому селі Пужники на Тернопільщині в місцях захоронення періоду 1945 року. Там знайшли останки 42 цивільних і військових
Також у Львові знайшли останки понад 40 воїнів Польської армії, які загинули у вересні 1939 року, обороняючи місто від німецького війська.
Якщо у Пужниках і у Львові були впевнені, що на відомих фахівцям місцях є людські останки, то про поховання у Юречкові можна буде сказати лише після пошукових робіт. Адже не має живих свідків тих подій, які б чітко вказали на місце.
Як дізналося Радіо Свобода, українські товариства та обʼєднання у Польщі не рекомендували починати пошукові роботи з села Юречкова, а розпочати пошуки з населеного пункту, де точно є захоронення убитих цивільних українців. Чому саме почали з Юречкової і хто саме ухвалив таке рішення ‒ невідомо.
В Українському інституту національної пам’яті раніше пояснювали, що ця локація стала першою з переліку місць пам’яті українського народу на території Польщі, щодо якої польська сторона надала дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт.
Безпосередньо пошук проводять українські фахівці, а від польської сторони спостерігають представники польського інституту Національної пам’яті.
Поруч є село Войтків. Як сказано в «Актах польського терору в селі Войткові», 7 квітня 1945 року польськими представниками громадянської міліції було вбито цивільне українське населення, раніше, у березні, палили українцям хати в сусідніх селах. Але поки про пошукові роботи у цьому селі, поблизу костелу, не йдеться.
Ймовірно, що після села Юречкова українська експедиція працюватиме в селі Ласків Люблінського воєводства (Польща), де у березні 1944 року Польська Армія Крайова та Селянські Батальйони вбили цивільне українське населення. Іменний список українських жертв польської акції щодо села Ласків нараховує 326 імен.
Польська сторона погодила проведення пошукових робіт на всіх чотирьох локаціях, які подала Україна.
Спільні пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Польщі є важливим інструментом для зниження політичної напруги між країнами, так вважає заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.
Автор: Галина Терещук
Джерело: Радіо Свобода
Читайте також:
Грубешівська операція 1946 р. – спільний удар по комуністах
Вестерплатте продовжує оборонятися!
Містами Польщі та Чехії: експедиція антології «Війна 2022»
Барокові резиденції. Спільна польсько-українська спадщина
