Триває п’ятий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Корабель веде український капітан Андрій Старіш.
Про те, як він став капітаном українського криголама, хто працює в екіпажі «Ноосфери», як досліджують водні глибини Південного океану, читайте в інтерв’ю з борту «Ноосфери».
Спори моху прожили за межами МКС 283 дні. Після повернення на Землю більшість із них проросла. Цей успіх свідчить про те, що земні організми на клітинному рівні пристосовані до переживання екстремальних умов відкритого космосу. Тож мохи, а також інші еволюційно давні організми, які на Землі проживають в екстремальних середовищах, можуть стати основою екосистем на Місяці та Марсі.
Read More
24 листопада на станцію «Академік Вернадський» вирушили учасники сезонної експедиції. У складі команди — науковці та технічні фахівці. Вони працюватимуть в Антарктиці кілька місяців, доки там триватиме літо.
Серед науковців сезонної команди — біологи, океанографи, геологи та геофізики. Їхнім основним завданням буде відбір зразків та налаштування обладнання.
Завершилося тижневе навчання кандидатів на участь в 31-й Українській антарктичній експедиції. У ньому взяли участь 24 учасники, з яких третина — жінки.
Вперше тренінг проходив у Канівському природному заповіднику Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
NASA і Національний центр даних про сніг і лід (NSIDC) опублікували результати спостережень за морським льодом в Антарктиці. Його площа досягла третього мінімального рівня за всю історію супутникових вимірювань.
Хоча площа морського льоду в регіоні залишається низькою в порівнянні зі спостереженнями до 2016 року, складність антарктичної системи ускладнює прогнозування і розуміння цих тенденцій.
Сьогодні вирощувати рослини в космосі вже можна, але все ще складно, і ці проєкти досі мають дослідницький характер. Експерименти з відправкою та пророщуванням у космосі насіння показали хороші результати, і основним майданчиком для проведення досліджень стала МКС.
Гриби також незабаром можуть стати природною частиною майбутніх космічних станцій.
Континенти повільно відшаровуються знизу, на багатокілометровій глибині. Учені дійшли висновку, що розпад континентів – це ефект доміно, який ініціює довготривалі збурення глибоко в надрах Землі, пов’язуючи долю континентальних коренів з неочікуваною геологічною активністю в усьому світі.
Read More
Астрономи вважають, що крижаний супутник Сатурна Енцелад має довгострокову стабільність, необхідну для розвитку життя за межами Землі.
Були виявлені нові складні органічні молекули, що викидаються з Енцелада. Це явна ознака того, що в його океані відбуваються складні хімічні реакції. Деякі з них можуть бути частиною ланцюжків, що призводять до утворення ще складніших молекул, які потенційно мають біологічне значення.
До Всесвітнього дня науки.
Основна мета діяльності українських полярників в Антарктиці — наукові дослідження. Цьому підпорядкована вся українська антарктична програма, робота Національного антарктичного наукового центру, станції «Академік Вернадський» та науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Українські вчені вивчають як саму Антарктиду та Південний океан, так і глобальні процеси, що стосуються всієї планети.
Щороку п’ятого листопада людство відзначає Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі. Чи є небезпека цунамі для України? Чи готова наша країна до захисту від цієї небезпеки? А також – що роблять для захисту від цунамі інші країни?
Про це – у статті члена-кореспондента НАН України Олександра Щипцова.