Аварія на космодромі Байконур

Незважаючи на те, що Росія використовує для запусків ракет у космос три космодроми, тільки Байконур дає змогу здійснювати запуски космічних кораблів з астронавтами.
Нещодавня аварія на космодромі Байконур завдала серйозного удару по космічній програмі РФ.

Read More

Берат – місто тисячі вікон

В Албанії багато об’єктів, якими опікується ЮНЕСКО. Серед них – місто Берат. Це дивовижне місто наскрізь просякнуте історією, автентичне, але рухливе і повне енергії.
Надзвичайний комплекс османської архітектури – це синтез будівель різних періодів, які разом із казковою природою, формують незабутній культурний ландшафт.

Read More

Як працюють системи життєзабезпечення космічних апаратів

Орбітальні станції і космічні кораблі оснащуються сучасними системами життєзабезпечення замкнутого циклу, які створюють максимально наближене до земного середовище, мінімізуючи потребу в поставках ресурсів із Землі.
Ці системи забезпечують астронавтів свіжим повітрям, чистою питною водою, тримають сприятливу для життя температуру всередині орбітальної станції та утилізують відходи життєдіяльності.

Read More

Норвезький парадокс

Норвегія – це королівство синіх вод і величних гір. Її берегова лінія, якщо розкласти її на мапі, простягнеться довше, ніж екватор, а вихід до моря є головною географічною перевагою. Проте знайти тут звичний піщаний пляж практично неможливо. Причина цього криється у грандіозній геологічній історії та постійній роботі льодовиків.

Read More

Українські фізики у серці світової науки

Еволюція експериментальних і теоретичних досліджень властивостей матерії на фундаментальному рівні призвела до необхідності створення установок, які за масштабом можна порівняти з мегаполісами. Найпотужнішою серед них є Великий адронний колайдер — унікальна прискорювальна установка, розташована у підземному тунелі завдовжки 27 км на кордоні Швейцарії та Франції. Саме тут, у міжнародному дослідницькому центрі ЦЕРН тисячі фізиків з усього світу шукають відповіді на фундаментальні питання про будову Всесвіту. Серед них – і вчені Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Read More

Вирощування рослин і грибів у космосі

Сьогодні вирощувати рослини в космосі вже можна, але все ще складно, і ці проєкти досі мають дослідницький характер. Експерименти з відправкою та пророщуванням у космосі насіння показали хороші результати, і основним майданчиком для проведення досліджень стала МКС.
Гриби також незабаром можуть стати природною частиною майбутніх космічних станцій.

Read More

Найбільші водоспади у світі, чия потужність вражає

Однозначно сказати, який найбільший водоспад у світі, складно, адже для їх опису існує кілька ключових характеристик — висота, потужність, кількість перенесеної води і ширина.
У цій статті розповідаємо про найбільш вражаючі водоспади планети, які приковують погляд своєю красою і потужністю.

Read More

Цунамі у Чорному морі: чи готова Україна?

Щороку п’ятого листопада людство відзначає Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі. Чи є небезпека цунамі для України? Чи готова наша країна до захисту від цієї небезпеки? А також – що роблять для захисту від цунамі інші країни?
Про це – у статті члена-кореспондента НАН України Олександра Щипцова.

Read More

Сучасні методи супутникового моніторингу океанів

Нові технології широкосмугової інтерферометрії, а також активна інтеграція штучного інтелекту в оброблення даних спостереження відкривають для супутникової океанографії нові горизонти. Ці інновації дозволять науковцям не лише краще зрозуміти фундаментальні процеси в океані, але й нададуть людству унікальну можливість більш ефективно реагувати на глобальні виклики.

Read More

Острів Галіндез – фізико-географічний та геологічний опис

Галіндез – один з численних островів архіпелагу Вільгельма, що розкидані вздовж Берега Греяма Антарктичного півострова на південь від протоки Бісмарка. Відомий тим, що на ньому розташована Українська антарктична станція «Академік Вернадський».
Фізіографії та геології острова Галіндез присвячена нова стаття доктора геологічних наук, професора Олександра Митрохина, опублікована в Геологічному журналі.

Read More