Національний антарктичний науковий центр разом із 30-ма науковими організаціями з різних країн світу моделюватиме зміни клімату в Антарктиці та Арктиці. Відповідний проєкт під назвою “Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих та регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи” (PolarRES) переміг у конкурсі програми ЄС “Горизонт 2020”. Про це йдеться у повідомленні на сайті НАНЦ.
У дослідницькому консорціумі працюватимуть науковці зі США, Великобританії, Нідерландів, Фінляндії, Норвегії, Німеччини, Китаю та інших країн.
Загальний бюджет проєкту становить майже 8 млн євро, зокрема, в Україну надійде 132 тис. євро.
Дослідники вивчатимуть, як динаміка атмосферних процесів, танення льодовиків, підвищення рівня та закислення океану впливають на формування регіонального полярного клімату. Будуть застосовані та доопрацьовані моделі, які дозволять прогнозувати різні сценарії змін полярного клімату залежно від низки факторів, насамперед, людської діяльності.
Важливо, що дослідження паралельно відбуватимуться в обох полярних регіонах планети – Арктиці та Антарктиці.
“Участь наших вчених у такому масштабному міжнародному проєкті вкотре засвідчує: в Україні антарктична наука є “вікном можливостей”, що дає змогу вітчизняним науковцям долучатися до вирішення глобальних світових проблем. Однією з цих проблем є зміни клімату, які ми давно та дуже чітко бачимо в Антарктиді й які останніми роками вже сильно позначаються і на Україні. Про них сигналізують не тільки безперервні ряди метеорологічних спостережень, а й поведінка тварин, стан рослин та льодовиків”, – зазначив директор Центру Євген Дикий.
У межах проєкту НАНЦ надаватиме кліматичні дані з української антарктичної станції «Академік Вернадський», братиме участь у верифікації відповідних моделей, а також робитиме власний аналіз атмосферних процесів, йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що зараз на станції працює найсучасніший комплекс метеорологічного обладнання з усіх українських метеостанцій. Він передає багато параметрів онлайн, зокрема, в систему глобального обміну даними Всесвітньої метеорологічної організації.
Проєкт розрахований на 4 роки, і надалі ми також розповідатимемо про основні етапи та результати його впровадження.
