Як ми вже писали, 8 грудня цього року розпочалась експедиція українських вчених, які близько трьох місяців досліджуватимуть Південний океан. До берегів Антарктиди вирушили Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря.
Дослідниці ще в кінці 2020 року досягли Південного океану, де одним з їхніх завдань є дослідження антарктичного криля. Чим унікальний цей рачок і чому він є ключовим для екосистеми Антарктиди – у черговому дописі з їхнього щоденника, що публікується на фейсбук-сторінці НАНЦ під рубрикою «Відчайдушні біологині. Бортовий щоденник серед криг».
Такий дивний антарктичний криль: спілкується спалахами світла, полює на водорості і виступає головною їжею в Антарктиді
Взагалі слово «криль» з’явилося у Норвегії (з норвезької – «маленька рибка») та спочатку використовувалось для позначення усіх невеличких організмів, а ще, зокрема, й їжі китів. А ось латинська назва антарктичного криля – Euphausia – має грецьке походження, та означає «той, що добре світиться». Справа в тому, що на тільці рачка є низка спеціальних органів (фотофотів), які відбивають світло. Цікаво, що скоріш за все, криль використовує фотофори у якості своєрідної сигнальної системи: особини відрізняють одна одну за допомогою спалахів світла, позначаючи ними, коли настає час скупчуватися чи, наприклад, розмножуватися. Окрім того, криль в агрегаціях «спілкується» за допомогою звуків певної частоти, які продукуються тертям плавальних ніжок, що дозволяє рачкам координувати положення у щільних скупченнях.
Наразі відомо 86 видів ракоподібних з родини евфаузієвих, що населяють моря та океани обох півкуль. Серед них антарктичний криль є найбільшим за розміром, наймасовішім по чисельності, та мешкає він тільки в холодних водах Антарктики, південніше зони Полярного фронту.
Всі евфаузієві для пошуку їжі використовують зір, вони відчувають механічні вібрації та сприймають запах фітопланктону у воді. Але й тут антарктичний криль демонструє свою унікальність: харчувальний апарат – корзинка зі спеціальних ніжок та зябрів – має виключно велику фільтрувальну поверхню та дуже дрібне «вічко» (2–3 μm), що дозволяє цим ракоподібним ефективно споживати навіть нано- та мікропланктон. Крім того, харчова поведінка криля є доволі складною – окрім простого фільтрування планктону вона включає подібне до хижацтва полювання на більший зоопланктон, перетравлення гігантських діатомових, «зшкрябування» водоростей з поверхні льоду та підіймання детриту з океанічного дна.
Від криля залежать всі тваринні організми Антарктики, на скупченнях рачка харчуються кальмари та крижані риби, пінгвіни, буревісники та альбатроси, тюлені та гіганти-кити. Антарктичний криль – це найголовніший та найчисельніший ресурс Південного океану. Саме тому і для промислового добування він являє величезний інтерес.
Перші свідоцтва про те, що криль спроможний «випасатися» на пакових кригах моря Беллінсгаузена буле ще за часів експедицій Кука на славнозвісній «Бельгіці», себто наприкінці 19 сторіччя, коли стало також взагалі відомо про «крижані» діатомові та про домінування криля в шлунках тюленя-крабоїда. Вчені наголошують, що антарктичний криль запобігає цвітінню води, контролюючи розмноження мікроводоростей. А щоб «полювати» на детрит, криль спочатку занурюється головою униз, сягаючи глибин заввишки приблизно 1 метр до дна та підіймає невеличку кількість донних відкладів у водну товщу, а потім швидко підіймається у бік поверхні та фільтрує фітодетрит та інші поживні речовини.
Раніше вважалося, що криль живе тільки до 2-ох років, а після нересту помирає, але вчені з’ясували, що він доживає і до 6-7 років, беручи неодноразову участь у розмноженні. А наприкінці 1980-х років стало зрозуміло, що у період недостатньої кількості корму, коли антарктичний криль голодує, в нього починається так зване негативне линяння. Тільки уявіть собі, що це невеличке створіння завбільшки ледве 6 сантиметрів може контрольовано зменшуватися у розмірах з метою економії енергії!
Читайте також:
Бортовий щоденник серед криг. Морські котики і тристанський альбатрос
Бортовий щоденник серед криг. Місія: побачити, дослідити і зберегти китоподібних
