Мрія кожного метеоролога – це спостереження за рідкісними явищами. Полярні ж метеорологи мають особливі мрії.
Одного ранку на небі над станцією «Академік Вернадський» з’явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари, розповідає фб-сторінка НАНЦ. Це овальні хмари, витягнуті по-горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок. Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців.
До того ж через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож поки вони висіли над “Вернадським”, сонце опустилося над горизонтом, “підсвітивши” небо в рожевий колір (фото без фільтрів).
А пополудні на небосхилі “проявилися” перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.
І сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні “перешкоди”, які оминатиме потік повітря, – зазвичай це гірські хребти.
Однак, варто відзначити, що ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у “вологій” тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у “сухій” стратосфері й складаються з кристаликів льоду.
Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища.
Фото: Дмитро Кричун
Читайте також:
Сріблясті хмари: поле для майбутніх відкриттів
Кольори Антарктиди: перламутрові хмари
