Цей континент і його води, оточені течіями й вітрами високих широт, стали дослідним майданчиком природи. Мільйони років місцеві мешканці пристосовувалися до суворих випробувань і влітку, і взимку.
Проте зміни клімату вкупі з подоланням людиною бар’єру ізоляції порушили рівновагу їхніх стосунків з рештою світу. Острови та узбережжя Антарктичного півострова швидко “теплішають”. Все більше туристів та вчених їде побачити останні дикі землі на Землі, і кожен їхній “крок” применшує цю дикість. Як залишити Антарктику – Антарктикою?
Ми називаємо “кроками” антропогенні зміни, але що таке “антропогенні”? Як визначити, що та чи інша зміна пов’язана саме з діяльністю людини?
Дослідження тут почалися досить нещодавно, і нові “кроки” досі додаються: це і життєздатні спори грибів у матеріалах для побудови станцій, і забруднювачі у баластних водах суден. Відступ криги й вічної мерзлоти вивільняє нові площі на розсипах каміння. Яке життя там поселиться, якщо кораблі привозять не тільки туристів, а й бактерії та віруси… не кажучи вже про щурів?
Роберто Баргалі (R. Bargagli) у статті “Наземні екосистеми Антарктичного півострова та їх відгук на кліматичні зміни і антропогенний вплив“, яка опублікована в черговому випуску “Українського антарктичного журналу”, впорядкував сучасні дані про відомі й гіпотетичні ризики для полярного регіону, а також про те, які заходи можна вжити, щоб їх мінімізувати.
Більше – за посиланням.
Марічка Чернишенко
Фото: НАНЦ
