Скелі Могер є однією з найпопулярніших туристичних локацій Ірландії / фото Марина Григоренко
Попри свій невеличкий розмір, Ірландія може багато чого запропонувати туристам, розповідає у репортажі для проекту УНІАН-Туризм Марина Григоренко. Втім, особливо туристів приваблює знаменита траса Дикий атлантичний шлях (Wild Atlantic Way) вздовж берегової лінії на заході країни, що тягнеться з півночі на південь. Починається він у північному графстві Донегал (Lonely Planet вніс його в топ рекомендованих до відвідування місць у 2024 році), далі проходить через графства Мейо та Клер, а закінчується у графстві Керрі – загалом близько 2,5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найдовших прибережних маршрутів у світі.
Вздовж цього маршруту зосереджено понад 150 оглядових майданчиків, близько 1000 різноманітних культурних, історичних та природних пам’яток, а ще понад 2500 активностей на будь-який смак.
Офіційно Дикий атлантичний шлях був запущений у 2014 році, завдавши чималий поштовх розвитку туризму в Ірландії та щороку залучаючи мільйони відвідувачів з усього світу. Це також сприяло розвитку місцевої економіки, особливо в сільській місцевості, де туризм є ключовою галуззю. Крім того, маршрут сприяв просуванню сталого туризму та збереженню природної та культурної спадщини західного узбережжя Ірландії.
Загалом, Дикий атлантичний шлях – це локація, яку неможливо охопити за один візит до Ірландії, і туди гарантовано хочеться повернутися. Однак спочатку туристи здебільшого намагаються потрапити хоча б до найбільш відомих пунктів на маршруті. Серед них – знамениті скелі Могер, про які далі піде мова.
Трохи фактів про скелі Могер
Скелястий крутосхил під назвою кліфи Могер (Cliffs of Moher) неодноразово визнавалися найпопулярнішою туристичною локацією в Ірландії. Щорічно до цієї місцевості, включеної до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, приїздить більше мільйона туристів.
Скелі Могер також можна було бачити у багатьох відомих музичних кліпах, рекламних роликах та художніх фільмах, в тому числі у кінохіті “Гаррі Поттер і Напівкровний Принц”. Тож не дивно, що багато хто, побачивши ці мальовничі кадри на екрані чи фото, бажають потрапити туди особисто.
Вчені стверджують, що скелі Могер, що складаються в основному з пластів намюрського сланцю та пісковику, утворилися близько 320 мільйонів років тому, коли протягом тривалого часу річка скидала пісок, мул і глину в стародавній морський басейн. Протягом мільйонів років відкладення, вони ущільнювалися та перетворювалися в осадові шари, які нині можна побачити над океаном.
Власне, через таку особливість породи скелі Могер є доволі небезпечними – щороку там гинуть туристи, цього року кліфи навіть потрапили до десятки найбільш “смертоносних” природних пам’яток світу. Так, там вже давно облаштовані безпечні пішохідні доріжки та усюди є попереджувальні таблички, втім, кого це колись зупиняло? Завжди находяться туристи, які не можуть встояти перед спокусою наблизитися до самого краю.
Нині загальна протяжність скель Могер становить близько 14 кілометрів – на південному боці їхня висота сягає на максимум 120 метрів, а на північному – 214 метрів.
Екскурсія до скель Могер
На початку 21 століття в районі скель Могер відкрили екологічно чистий комплекс для туристів з облаштованими стежками, оглядовими майданчиками, міні-музеєм, кафе та сувенірним магазинчиком. Вхід на територію парку станом на 2023 рік – 12 євро.
Це місце дійсно неймовірне красиве і варте усіх витрачених на нього часу, сил та грошей, і вам однозначно захочеться приїхати туди ще, адже за один приїзд тут обійти все нереально – ви будете постійно зупинятися, щоб зробити фото, просто помилуватися краєвидами або ж перекусити просто на схилах.
Крім того, і різну погоду скелі виглядають по-різному – і потрапити саме у сонячний день вважається особливим успіхом (найбільше шансів буде у червні-липні). Нам же пощастило в один день побачити скелі і під дощем, і під сонцем – враження просто неймовірні.
Від центрального входу до заповідника можна піти у два боки. Тим, хто приїздить вперше, радять вирушити коротшим маршрутом, а у другій бік пройти стільки, скільки встигнете та вистачить сил. Втім, досвід показує, що більшість туристів проходять по кілометру-два в кожен бік, тож чим далі ви доходите – тим більше у вас свободи і простору.
Так, якщо піти на південь, то маршрут становитиме близько 5 кілометрів – до руїн замку Могер-тауер (Moher Tower), побудованому як сторожова вежа у 1808 році, на вершині гори Хегс-Хед (Hag’s Head), що перекладається як Голова Відьми.
Якщо йти на північ, то маршрут буде довшим – близько 9 кілометрів до замку О’Браєн-тауер (O’Brien’s Tower), побудованого у 1835 році, у бік села Дулін (там, кажуть, є ще один вихід, але ми не перевіряли).
Загалом, на шляху вам траплятиметься ще кілька цікавих знакових локацій – як природних, так і архітектурних.
Також кліфи порадують любителів поспостерігати за дикою природою – на скелях гніздяться 29 видів птахів загальною чисельністю до 30 тисяч особин. Зокрема, тут є чайки, гагарки та атлантичні іпатки (вони, до речі, є символом кафе на території парку).
Крім того, у океанічних водах біля скель можна спостерігати велику кількість морських жителів, в тому числі тев’яків, дельфінів, полосатиків, китових та навіть акул.
Тим часом, на схилах скель поряд зі свійською худобою на випасі також можна зустріти диких кіз, лисиць, борсуків та ірландських зайців.
А ще там просто неймовірні польові трави та квіти!
Як потрапити до скель Могер
Розташовані кліфи у графстві Клер між селами Лісканор і Дулін – потрапити туди можна як з організованою екскурсіями, так і самостійно.
Більшість туристів приїздить на скелі Могер з екскурсіями організованими групами – наприклад, тур з Дубліна коштуватиме від 60 євро. Також є чимало турів з міста Ґолуей – вони будуть дещо дешевші.
Втім, туди легко можна дістатися і самостійно – це і дешевше, і приємніше, адже ви не будете обмежені у часі (ну добре, хіба що розкладом курсування автобусу).
Найпростіший варіант дістатися до скель Могер власним ходом – їхати з міста Ґолуей близько 75 кілометрів. Звісно, можна взяти в оренду авто (але варто розуміти, що це доволі дороге задоволення в Ірландії), а також можна скористатися громадським транспортом.
Від Ґолуея прямо до центрального входу на територію парку ходить прямий автобус №350, квиток на який коштує трохи менше 10 євро в один бік. Найкраще виїжджати ранковим автобусом о 8:00 (з прибуттям на місце о 10:12) – тоді буде ще не так багато туристів на вході та більше встигнете подивитися, щоб вирушити назад автобусом після 15:00 (є ще пізніший рейс, але то для дуже ризикових).
Ще один варіант – зупинитися у селищі Дулін. Кажуть, там є ще один вхід на територію комплексу, тож можна буде пройти скелі лише в один бік з півночі на південь. Втім, варто розуміти, що в такій місцевості вибір житла мінімальний, а ціни – кусаються.
Крім того, є й поромні екскурсії – від Ґолуея та Дуліна. Вони здебільшого цікаві тим, хто хоче подивитися на скелі Могер не лише з них самих, але й здалеку з води. Часто ці екскурсії комбінують з поїздкою на Аранські острови (один на вибір чи усі три) – особливо популярні вони стали після минулорічного ірландського кінохіта “Банши Інішеріна”, який частково знімали на одному з трьох островів. Але то вже окрема екскурсія на цілий день, адже охопити за один день прогулянку по скелях та морський круїз, тим паче з висадкою на острови, просто нереально.
І, повірте, це місце варте того, щоб повернутися знову – тож не засмучуйтеся, якщо не встигнете усе за один раз.
Також вам може знадобитися корисна інформація, яку варто врахувати перед поїздкою до Ірландії.
Автор: Марина Григоренко
Читайте також:
Подорож на льодовик “кінця світу”
