Міграція горбатих китів змінюється. Результати фотоідентифікації

В науковому журналі “Nature Scientific Reports” опублікована стаття групи авторів «Обмін у Південному океані: умовні кордони між популяціями горбатих китів у південних полярних водах» (The Southern Ocean Exchange: porous boundaries between humpback whale breeding populations in southern polar waters). Співавторкою публікації є українська полярниця Оксана Савенко.

Як зазначає сайт НАНЦ, стаття присвячена міграції горбатих китів – найпоширенішого виду китів в районі антарктичної станції “Академік Вернадський”. У Південній півкулі ці велетні мігрують з теплих районів, де народжують дитинчат, до холодних – там вони живляться антарктичним крилем. Іноді горбачі долають понад 8 тис. км за рік.

Їхні популяції відрізняються одна від одної як генетично, так і за районом проживання. У Південній півкулі виявлено 7 районів розмноження горбачів, що знаходяться поблизу екватору, і 6 районів живлення, що відбувається у Південному океані.

Донині вважалося, що води Тихого і Атлантичного океанів становлять кордон між генетично розрізненими популяціями. Однак у спільному дослідженні науковців з Бразилії, Австралії, Великої Британії, США, Еквадору, Канади та України було виявлено, що дві популяції горбатих китів з Атлантики (Бразилія) і Тихого океану (Центральна та Південна Америка) одночасно живилися в районі західної частини Антарктичного півострова, в якому знаходиться наша станція.

Вчені дійшли такого висновку завдяки  методу фотоідентифікації китів і порівнянню понад 14,5 тис. світлин хвостових плавців. Зокрема, на українській станції “Академік Вернадський” вже понад 3 роки триває унікальний проєкт з фотоідентифікації китів: кожну з цих тварин можна відрізнити від інших за особливим візерунком на хвостовому плавці. Він такий же неповторний, як відбитки пальців людини. Саме цим і займається біолог Оксана Савенко.

Результати дослідження свідчать про необхідність переглянути наше уявлення щодо кордонів між популяціями горбачів і щодо міграцій китів в океанах загалом. Автори дослідження припускають, що “обмін у Південному океані” може стати значно активнішим, оскільки популяції цих китів ще відновлюються після інтенсивного комерційного китобійного промислу в ХХ столітті. Водночас під впливом кліматичних змін трансформуються морські екосистеми та збільшується доступність їжі для горбатих китів.

Повністю статтю можна знайти за посиланням.

 

 

Related posts

Leave a Comment