Українські полярники біологи продовжують розповідати про птахів, яких можна зустріти в районі антарктичної станції “Академік Вернадський”. У цьому дописі йдеться про океанника або качурку Вільсона. Свою назву вона отримала на честь американського орнітолога Олександра Вільсона.
Цих пернатих легко впізнати за невеликим розміром (15-19 см), темним оперенням тулуба та виразною білою плямою в районі надхвістя. Українські полярники прозвали океанників Вільсона ластівками Антарктиди за їхню витонченість.
На час антарктичної зими (це коли у нас літо) вони мігрують до північної частини Атлантичного океану (іноді навіть зупиняючись на ночівлю на суднах) і повертаються лише з початком антарктичної весни.
Окремої уваги варте спостереження за тим, як качурки Вільсона добувають собі їжу. В основі їхнього раціону – ракоподібні, насамперед криль Полюючи над водою, птахи ніби виконують граційний танок, торкаючись лапками води.
Для виведення потомства океанники Вільсона обирають безпечні місця, як-от заглиблення в мохових полях чи тріщинах скель, невеликі проміжки між великими каменями. Так вони намагаються приховати гнізда від поморників, які чатують на пташенят та переслідують дорослих качурок.
Океанники Вільсона дуже швидкі в небі. Через неабияку спритність їх складно зловити на фото, інколи може вийти лише один вдалий знімок за день. Утім нашим полярникам вдалося зробити чудові світлини.
Фото Сергія Глотова та Андрія Зотова
Читайте також:
Мартини – садівники Антарктики
Синьоокі баклани почали будувати гнізда (фото, відео)
Фауна району Аргентинських островів-півострова Київ
