Про що говорять результати багаторічних тектомагінтних досліджень біля Української антарктичної станції “Академік Вернадський”? Для чого проводилися одночасні спостереження іоносфери над нашою антарктичною станцією та обсерваторією Міллстоун Хілл (США) у жовтні минулого року? Які фактори вплинули на те, що 2019-го озонова діра над Антарктикою була найменшою за всю історію спостережень, а 2020-го навпаки – її розмір був близький до історичного максимуму?
Про ці та інші результати досліджень наших та іноземних вчених в полярних регіонах планети можна прочитати в наукових статтях новому числі Українського антарктичного журналу, який вийшов у вересні цього року, повідомляє сайт НАНЦ. Електронна версія журналу доступна за цим посиланням.
У випуску – 10 статей за основними напрямами українських антарктичних досліджень: геофізика, геологія, метеорологія, біологія, екологія тощо. Зокрема, представлені результати нових спостережень південних гладких китів, аналізу зоопланктону, мінливості океанографічних структур в Південному океані. Варто відзначити, що для останнього дослідження збір даних відбувався завдяки надсучасному комплексу приладів “Ferrybox”, що автоматично відбирає проби води та визначає низку хімічних та біологічних показників. Саме це дослідження з 2018 року увійшло в програму експедиції з вивчення Південного океану, до якого Україна тоді повернулася після майже двох десятиліть перерви. Наразі вчені проаналізували результати даних упродовж антарктичного літа в 2018-2021 роках і представили їх у статті.
Крім того, новий випуск містить статтю наших польських колег з дослідження арктичних фіордів під час глобального потепління.
Зазначається, що редакція УАЖ щиро вдячна всім захисникам України за те, що зараз завдяки їхній мужності та незламності наші вчені можуть продовжувати свої дослідження і представляти світу їхні результати. Також окрема подяка науковцям з Харкова та Одеси – міст, які тримають найбільший удар: навіть попри обстріли автори змогли вчасно завершити свої статті, і це заслуговує на особливу повагу.
Видавцем журналу є Національний антарктичний науковий центр.
Редакція журналу підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу, метою якої є вільне та безкоштовне поширення наукових знань, і запрошує науковців, які займаються відповідними дослідженнями, до формування наступного випуску УАЖ. При цьому, редакція звертає увагу авторів на правила подання рукописів для публікації, з якими можна ознайомитись за цим посиланням.
