Перемишль: “ворота в Європу” для українців

Таким українців зустрічає Перемишль / фото Марина Григоренко


Невеличке прикордонне містечко Перемишль більшість українців сприймає виключно як перевалочний пункт на шляху кудись подалі. УНІАН.Туризм вирішив з’ясувати, що ж це за місце, та що буде, якщо доведеться затриматися там трохи довше, ніж на дві години на пересадку.

Коли наприкінці 2016 року почали курсувати швидкісні поїзди “Інтерсіті” з України до Польщі, невеличке містечко Перемишль різко стало популярним серед українців. З тих пір цілком за прийнятну суму і доволі швидко можна було потрапити до сусідньої держави наземних шляхом, уникаючи довгих черг на автомобільному кордоні. Втім, зазвичай українці не затримувалися в Перемишлі – ті, хто їхав на роботу, розосереджувалися по всій країні, а туристи – обирали більш яскраві точки на мапі Польщі чи взагалі вирушали до інших країн.

З початком повномасштабної війни Росії в Україні, коли мільйони наших співвітчизників вирушили за кордон, рятуючись від бойових дій чи бідності, Перемишль став ледь не головним перевалочним пунктом на їхньому шляху.

Перемишль – пристанище для українців

Традиційно Перемишль не вважається туристичним містом, і ви точно не знайдете його в топах місць Польщі, які варто відвідати. Й до війни воно не сприймалося як місце, де мандрівники затримуються надовго, а тепер тим паче. Тож як я не намагалася налаштуватися на туристичний настрій, мене постійно “повертало з небес на землю”.

Зазвичай українці не затримуються в Перемишлі надовго / фото Марина Григоренко

 

Ледь не біля виходу з поїзда, українців підхоплюють волонтери, завзято пропонуючи їм допомогу, трансфери далі чи їжу. Чимало пасажирів пролітають повз, адже поїзд прогнозовано прибув із запізненням (під час війни це звичайне явище) і люди ледь встигають на пересадку на рейс далі. Інша частина українців, як і я, виявилася більш раціональними, а тому запланували на пересадку більше часу.

Більшість людей залишилася чекати на вокзалі, ну а я вирушила досліджувати місто. Єдина біда – наразі камери схову на вокзалі Перемишля не працюють (або ж працюють обмежено), тож мені довелося тягати чемодан з собою. А це був той ще досвід, враховуючи ландшафт Перемишля, повністю вкритого бруківкою.

У такій бруківці увесь центр Перемишля / фото Марина Григоренко

 

Наразі Перемишль – чи не найбільший хаб для біженців у Польщі. Допомагають тут усім і усюди, і навіть коли ти щиро намагаєшся дізнатися, чи працюють в польських поїздах “Інтерсіті” буфети як у нас, щоб купити собі в дорозі каву та щось поїсти, тебе ледь не за руку ведуть в безкоштовний пункт харчування для переселенців.

Взагалі, за моїми спостереженнями, Перемишль, напевно, останнім зберігатиме ось таку “велкам-допомогу” українцям – на інших вокзалах Польщі вже давно масштаби допомоги значно нижчі, а в Перемишлі досі безкоштовний вхід до туалету на вокзалі, що доволі зручно, адже багато хто приїжджає до Польщі без готівки, і спробуй ще знайди ті 3 злотих, щоб справити природні потреби.

У центрі Перемишля зараз усюди самі українці / фото Марина Григоренко

 

В самому місті теж витає “дух українців” – вони тут усюди. Хтось вже навіть отримав роботу, хтось з самого ранку вирушає до будівлі українського “Народного дому” по допомогу, а хтось – просто виходить на ранкову прогулянку.

Що подивитися в Перемишлі

Перемишль – доволі невеличке прикордонне містечко з населенням близько 65 тисяч осіб та більш ніж тисячолітньою історією. Кому Перемишль тільки не належав – навіть встиг побувати у складі Західноукраїнської Народної Республіки та Перемишльського району в складі УРСР під час Другої світової війни. Однак в березні 1945 року західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль була остаточно передана Польщі.

У Перемишлі дуже багато соборів / фото Марина Григоренко

 

Нині в історичному центрі Перемишля збереглася чимала кількість пам’яток архітектури, в першу чергу релігійних – свого часу тут були резиденції православних, греко-католицьких та римо-католицьких єпископів.

Перемишль – місто з багатою історією / фото Марина Григоренко

 

Звісно, місто не тягне на туристичний центр, але в цілому тут доволі приємно гуляти. Багато в чому нагадує Львів, Ужгород чи Чернівці – десь щось відреставроване, десь щось ще вимагає ремонту, тільки масштаби трохи менші.

Загалом Перемишль дуже охайне місто / фото Марина Григоренко

 

Водночас, місто це доволі чисте, і видно, що за ним добре доглядають, постійно щось там ремонтують, а служби благоустрою виходять на роботу з самого ранку.

У Перемишля доволі горбистий ландшафт, тож навіть можна трохи втомитися, намотуючи кола центром міста.

Міський парк Перемишля / фото Марина Григоренко

 

В самому центрі міста є доволі затишний міський парк з густою рослинністю, який дуже полюбляють місцеві і звідки можна вийти на набережну міської річки Сян (чимось нагадую Уж).

Набережна річки Сян в Перемишлі / фото Марина Григоренко

 

Що мене дуже здивувало по прибуттю до Перемишля – виявляється, поляки доволі рано прокидаються. Коли я вийшла з вокзалу в місто близько 6 ранку і побачила бруківку, якою викладені всі тротуари в центрі міста (та навіть доріжки в міському парку), я реально хвилювалася, що зараз перебуджу всіх місцевих своїм чемоданом на колесиках, і вони мене проклинатимуть. Але виявилося, що ніхто вже не спить – міські служби наповну працюють, а містяни прямують на роботу чи ведуть дітей до дитсадків.

Перемишль прокидається дуже рано / фото Марина Григоренко

 

Натомість, за моїми спостереженнями, Перемишль і засинає рано – якщо вийти в центр міста годині о 20 чи 21, то людей вже буде мало. Чимало закладів і майже всі магазини вже будуть зачинені, а в кафешках можна буде зустріти поодиноку місцеву молодь та пасажирів, що чекають на нічний потяг.

Де поїсти та де зупинитися в Перемишлі

Як ми вже з’ясували, Перемишль – взагалі нетуристичне місто, а тому очікувати скоштувати тут колоритну національну кухню чи вишукану гастрономію не варто. Основна маса закладів громадського харчування тут зосереджена в історичному центрі, й здебільшого вони розраховані на місцевих. Тобто в основному тут будуть доволі простенькі кав’ярні, кондитерські, піццерії, бургерні, кебабні тощо. Десь в 2,5 кілометрах від залізничного вокзалу є Макдональдз (це якщо хтось ну дуже вже засумував за цим фастфудом, який не дуже поспішає повертатися до України).

Центр Перемишля доволі невеликий / фото Марина Григоренко

 

А ще більшість місцевих закладів харчування працюють не дуже довго, цілодобових, напевно, взагалі немає. З плюсів – від центру до вокзалу хвилин 5 пішки, тож далеко йти не доведеться.

До того ж, в Перемишлі доволі низькі ціни на їжу в закладах та на каву, як для Європи – десь на рівні київських і точно нижчі, ніж у більших містах Польщі.

Якщо все ж вирішите затриматися в Перемишлі на ніч, то в місті можна відшукати десятки варіантів розміщення, в тому числі за цілком доступними цінами неподалік від центру.

Куди поїхати далі з Перемишля

Насправді Перемишль не є великим транспортним вузлом – тут немає аеропорту, але є залізничне та автобусне сполучення. Що зручно, залізничний вокзал та автобусна станція тут зовсім поряд.

Рейсів за день тут не так вже й багато, але вони є. З Перемишля найлегше потрапити до Вроцлава, Кракова, Катовіце, Лодзя та Жешува, це якщо без пересадок. А ось, приміром, до Варшави вже доведеться добиратися з пересадкою. Також з Перемишля доволі легко потрапити до відомого польського гірського курорту Закопане, втім, доведеться зробити одну пересадку.

Залізничний вокзал Перемишля / фото Марина Григоренко

 

Ще один нюанс – на залізничному вокзалі Перемишля всього лише 5 залізничних колій, причому поїзди до України відходять виключно з останньої, до якої треба заходити з іншого боку вокзалу. Там же пасажири проходять перед посадкою паспортний контроль, за аналогією з аеропортом. Тож радимо приходити завчасно.

Сам вокзал Перемишля доволі великий, як для такого невеличкого міста, та в цілому доволі зручний, тож чимало українців залишаються тут по кілька годин чекати на пересадку, замість того, щоб прогулятися містом.

Марина Григоренко

Джерело: УНІАН.Туризм

Related posts

Leave a Comment