Українським полярникам вдалося зафіксувати унікальне явище – південне полярне сяйво або aurora australis, розповідає фб-сторінка НАНЦ. Побачити його біля антарктичної станції «Академік Вернадський» можна надзвичайно рідко. На те є кілька причин.
По-перше, цей район розташований досить далеко від південного магнітного полюсу Землі. По-друге, тут переважно хмарне небо.
“Щоб сяйво було видно біля нашої станції, мають відбуватися сильні збурення магнітного поля Землі. Це буває нечасто. Приладами ми реєструємо такі події в нашій геомагнітний обсерваторії – до речі, вона зараз одна з кращих в усій Антарктиці. Однак побачити сяйво очима і зафіксувати на фото – велика удача, за мої вісім зимівель це сталося чи не вперше. Бо здебільшого коли прилади показують значні зміни магнітного поля, то в нас або небо затягнуте хмарами, або ж літній період, коли майже весь час світло”, – пояснює геофізик 29-ї Української антарктичної експедиції Юрій Отруба.
Зараз же відбулося виняткове поєднання потрібних подій:
- в Антарктиці – зима, тож біля української станції більшу частину доби темно;
- вже кілька тижнів у районі станції морозна погода та чисте небо;
- прилади нашої геомагнітної обсерваторії зафіксували магнітну бурю рівня К-8 за індексом Бартельса (він описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом тригодинного інтервалу й може набувати значень від 0 до 9).
Водночас полярники відзначають, що сяйво не було яскравим – виявити його допоміг фотоапарат.
“На око воно виглядало як легка біла імла, трохи з рожевим відтінком. Але коли ми цю імлу сфотографували, то зрозуміли, що то і є сяйво, на фото проявилися зелений та фіолетовий кольори”, – розказує геофізикиня 29-ї УАЕ Анна Соіна.
Фіксація магнітної бурі та південного сяйва відбулася вночі 12 серпня – тоді ж, коли в деяких регіонах України спостерігали північне сяйво.
Магнітні бурі пов’язані з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми з “вмороженим” магнітним полем рухається в бік Землі. Взаємодія магнітного поля Сонця та магнітного поля Землі якраз і спричиняє висипання заряджених частинок у верхні шари атмосфери, які ми бачимо як сяйво.
Магнітометричні дослідження є одними з основних на станції “Академік Вернадський” і тривають тут уже 70 років.
Фото сисадміна 29-ї УАЕ Олександра Мацібури.
Дивіться також:
Спостереження на станції «Академік Вернадський» дозволяють прогнозувати магнітні бурі
“Фотограф північного сяйва 2022 року”
