Як ми повідомляли, цього сезону на станції «Академік Вернадський» українські вчені модернізували геомагнітну обсерваторію. Тепер вона працює на найвищому світовому рівні й готує односекундні дані в новому форматі.
Такі дані широко використовують для супутникових досліджень, прогнозів космічної погоди та геомагнітних бур, інформує сторінка НАНЦ у фб. Приміром, 10-12 травня обсерваторія на “Вернадському” зафіксувала найбільшу магнітну бурю за останні 165 років.
Магнітна буря – це збурення магнітного поля Землі, що може тривати від кількох годин до кількох діб. Магнітні бурі пов’язані з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми з “вмороженим” магнітним полем рухається в бік Землі. Під час взаємодії магнітного поля Сонця (його ще називають міжпланетне магнітне поле, ММП) і магнітного поля Землі різко змінюється величина компонент останнього, що і є бурею.
Для характеристики магнітної активності існує багато індексів.
Найпоширенішим є індекс Бартельса – К. За його допомогою, крім характеристики магнітної активності, також класифікують магнітні бурі. Індекс К описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом трьохгодинного інтервалу. Він може набувати значень від 0 (немає збурення) до 9 (дуже велике збурення).
Якщо індекс К характеризує магнітну активність в певній точці (на обсерваторії чи пункті спостереження), то для оцінки планетарного масштабу існує індекс Кр. Він обчислюється як середнє значення K-індексів, визначених на 13 геомагнітних обсерваторіях, розташованих між 44 і 60 градусами північної і південної геомагнітних широт, з точністю до 1/3.
Наприкінці ХХ ст. також був впроваджений індекс G. Він показує інтенсивність бурі за впливом на людей, прилади, зв’язок, навігацію тощо. Цей індекс може набувати значень від 1 до 5.
Найсильнішою вважають геомагнітну бурю 1859 року, що відома як Керрінгтонська подія. Вона мала найвищі індекси: Kp – 9, G – 5, й вивела з ладу більшість магнітних приладів і телеграфні системи.
Буря, яку в травні зафіксували на “Вернадському”, теж мала індекси Кр – 9, G – 5. Під час цієї потужної бурі був відзначений збій в роботі супутників Starlink, а також можна було спостерігати полярні сяйва (висипання заряджених частинок) на широтах, де зазвичай цих сяйв не спостерігається. Так, ввечері 10 травня у багатьох регіонах України помітили північне сяйво: небо стало насичено рожевим.
Чому важливо фіксувати магнітні бурі та загалом вивчати магнітне поле Землі?
Геомагнітне поле, як щит, захищає все живе на нашій планеті від згубного зовнішнього випромінювання. Магнітні бурі є досить поширеним явищем, однак на сьогодні не існує способу їхнього 100% прогнозування.
Довготермінові та безпропускні спостереження за геомагнітним полем (які проводяться на станції «Академік Вернадський») дозволяють покращити прогноз магнітних бур. Це питання досить актуальне, адже нині людство використовує в повсякденному житті велику кількість речей, які можуть бути пошкодженими чи виведеними з ладу під час геомагнітних збурень.
У підготовці допису використано інформацію учасника сезонної експедиції, геофізика Юрія Сумарука.
Читайте також:
На українській антарктичній станції модернізували геомагнітну обсерваторію
