Польські об’єкти ЮНЕСКО: Дерев’яні святині Південної Малопольщі

Святиня у Гачеві. Фото: Henryk Bielamowicz – Praca własna, CC BY-SA 4.0

Дерев’яні костели на півдні Малопольщі, про які розповідає Яна Стемпнєвич у передачі Української служби Польського радіо, внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Загалом, цих святинь — шість: Костел святого Архангела Михаїла у селі Бінарова; Церква Всіх святих у селі Блізне; Церква Архангела Михаїла у селі Дембно; Церква Успіння Пресвятої Богородиці у селі Гачів; Костел Святого Леонарда у селі Ліпниця Мурована; Церква святих Пилипа і Якова у селі Сенкова.

Переважна більшість з цих об’єктів розташована на шляху дерев’яної архітектури, тож можна їх відвідати у рамках тематичного туристичного маршруту.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО костели внесено у 2003 році. Переважна більшість святинь має зрубну конструкцію, а коли говорити про архітектурні стилі — то це і готичний, і ренесансний стиль, і бароковий. На стиль багатьох костелів вплинула близькість греко-католицького та православного культурного простору — чимало з них побудовані на плані грецького хреста.

Першим до списку ЮНЕСКО у 2003 році внесено Костел Успіння пресвятої Богородиці в Гачеві (пол. kościół Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w Haczowie), який вважається найстаршим з-посеред цих храмів і датується 1388 роком. Це одночасно найбільший дерев’яний готичний костел у Європі, його будова завершилася у першій половині XIV століття, а у 1494 році храм оздоблено унікальною в європейському масштабі поліхромією. У 1624 році, під час татарської навали, святиню значно ушкоджено, але згодом її відбудовано, відремонтовано. Загальна площа святині — 380 квадратних метрів, і це дає їй титул найбільшої готичної дерев’яної святині в Європі. Храм вирізняється теж 25-метровою вежею, яку було зведено після татарських знищень, а також — чудодійною фігуркою Богоматері-страждальниці з 1400 року. Згідно із легендою, ця фігурка Богоматері з’явилася у Гачеві під час повені. Коли річка Віслок вийшла зі своїх берегів, фігурка пливла за водою, аж зупинилася перед святинею.

Святиня в Бінаровій. Фото: Autorstwa Henryk Bielamowicz – Praca własna

Черговий храм, на який варто звернути увагу, це Церква Архангела Михаїла у селі Бінарова (пол. Kościół pw. św. Michała Archanioła w Binarowej), яка датується 1500 роком і вважається одною із найцінніших святинь з-посеред пізньоготичних дерев’яних церков у Польщі. Перша документальна згадка про святиню датується 1415 роком та інформує про те, що в Бінаровій існує парафіяльний костел. Цю інформацію підтвердить згодом католицький священник та літописець Ян Длуґош. Відомо, що наприкінці XV століття костел згорів, а в 1500 році його відбудовано. І в такому вигляді святиня стоїть до сьогоднішнього дня, і церква у Бінаровій може похвалитися найстаршою дерев’яною вежею. Святиня стала натхненням для Станіслава Виспянського, котрий намалював її в одній зі своїх картин. А поет Мірон Бялошевський присвятив костелу в Бінаровій вірш.

Святиня в Блізне. Фото: Autorstwa Henryk Bielamowicz – Praca własna

Церква Усіх святих в селі Блізне (пол. Kościół pw. Wszystkich Świętych) — це черговий сакральний об’єкт ЮНЕСКО, на який варто звернути особливу увагу. Цей унікальний комплекс середньовічної дерев’яної спадщини складається з церкви та будинку священника. Храм стоїть на горі Парнас і має оборонний характер — коли до села наближався ворог, мешканці Блізного ховалися у церкві (так само, як у церкві святої Параскеви у Радружі, про яку ми говорили минулого тижня). Перша письмова згадка про костел у Блізне датується 1470 роком, отже, святиню було побудовано дещо раніше. У 1549 році стіну храму оздоблено багатою поліхромією, чергові шари якої накладалися у 1649 році та близько 1700 року. Дерев’яну кафедру 1604 року виконано у стилі пізнього ренесансу. Обидва барокові вівтарі датуються XVII століттям і мають стиль бароко. У лівому боковому вівтарі стоїть чудотворна фігурка Благодатної Богоматері — вона єдина збереглася із триптиху фігурок, виконаних в пізньоготичному стилі у XVI столітті.

Святиня в Дембні. Фото: Marek та Ewa Wojciechowscy / Trips over Poland, CC BY-SA 3.0

Костел святого Архангела Михаїла у селі Дембно (пол. Kociół św. Archanioła Michała) походить з другої половини XV століття, але перші згадки про костел датуються XIII століттям, і на його руїнах побудовано пізнішу споруду. Святиня в Дембні є одним з найкраще збережених дерев’яних костелів, а про її значення для архітектурної спадщини Польщі свідчить факт, що її номіновано на звання одного із семи чудес Польщі. Дерев’яний костел побудовано з модрини без єдиного цвяха, кріплення виконано з дерев’яних клинів. Храм зберігає свою оригінальну структуру, а в інтер’єрі зберігся унікальний пізньоготичний трафаретний розпис.

Переважна більшість дерев’яних пізньоготичних костелів Малопольщі, що є списку ЮНЕСКО, входять також у туристичний Шлях дерев’яної архітектури Південної Польщі. Туристичний маршрут має довжину 1500 кілометрів, включає 237 дерев’яних комплексів (крім сакральних споруд, це зерносховища, садиби, корчми тощо).

Яна Стемпнєвич

Джерело: Українська служба Польського радіо