Скелясті околиці Житомира

Скеледром у селі Дениші, що за 20 кілометрів від Житомира, давно закріпив за собою реноме спортивного об’єкта, де тренуються альпіністи та скелелази. Неабиякої популярності йому додав той факт, що саме тут нещодавно знімали українсько-словацький серіал «Слов’яни», локації якого облаштували прямісінько під скелею. Про це розповідає Ірина Чириця в матеріалі агенції Укрінформ.

Скелясті береги річки Тетерів у Денишах полюбляють не тільки екстремали, але й ті, хто шукає романтику і відпочинок на лоні природи подалі від міського шуму. Крім того, село відоме своїм однойменним санаторієм, де пацієнтів лікують радонові ванни та довколишня краса, адже цю місцевість доволі часто називають «поліською Швейцарією».

Проєкт «Точка на карті» продовжує подорож Житомирщиною і цього разу запрошує на природний скеледром, якому близько мільярда років. Якщо справи не відпускають у гори, знайти альтернативу та почерпнути енергії можна серед скель у Денишах.

Житомир – своєрідний рай для любителів скелелазіння, де можна здійснити старт перед підкоренням непростих гірських вершин. Серед будівель у місті складається враження, що його територія рівнинна. Утім пішохідна прогулянка обласним центром і околицями дасть можливість розгледіти скелясті береги та урвища.

Досвідчені скелелази називають кілька скельних районів в околицях Житомира, на яких прокладені маршрути різних рівнів складності. Зокрема, це «Голова Чацького», «Архів», «Пиріг», «Утюг», «Змій Горинич» та «Дениші» (йдеться про сам скеледром).

Виникає логічне запитання, як у місті і поза ним утворилися усі ті скелі.

Як пояснив професор кафедри розробки родовищ корисних копалин ім. проф. М.Т.Бакка Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Підвисоцький, такий рельєф є наслідком того, що територією області проходить Український кристалічний щит.

«На Житомирщині багато гранітних кар’єрів, бо ця корисна копалина виходить у нас на поверхню. Скеледром у Денишах із точки зору геології – це гранітні виступи. Йому орієнтовно 800 млн – 1 млрд років і стоятиме він там за людськими мірками ще дуже-дуже довго. Як корисна копалина ці скелі не мають ніякої цінності та інтересу з боку геологів, тому й використовуються як спортивний об’єкт», – зауважив науковець.

За його словами, граніти можуть вивітрюватися під впливом різних природних факторів. Саме тому поступово змінюється долина річки Тетерів, яка розмиває прибережні камені, що слабші за своєю структурою. Натомість скеледром сформований із дуже міцного граніту, тому й такий стійкий.

40 СКЕЛЕЛАЗНИХ МАРШРУТІВ ДЛЯ ПОЧАТКІВЦІВ І ПРОФЕСІОНАЛІВ

Скеледром у Денишах включений до туристичного маршруту Тетерівської сільської ОТГ, що межує із Житомиром. Мандрівникам там пропонують оглянути ще й костел блаженного Владислава з Гельньова, руїни садиби Терещенків, Преображенський Тригірський чоловічий монастир, дуб Патріарх, меморіально-мінералогічний музей ім. В. Г. Бондарчука.

Наталія Сорочинська постійно проводить екскурсії цим маршрутом і запрошує туристів на прогулянку мальовничим берегом Тетерева навколо скеледрому.

Наталія Сорочинська
Наталія Сорочинська

Екскурсовод розповідає, що протяжність скеледрому – понад 150 метрів, а висота – 20-25 метрів. Скельний район складається із 5 секторів, де облаштовано близько 40 маршрутів різних рівнів складності: і для початківців, і для досвідчених скелелазів.

Сорочинська каже, що однією із цікавинок скеледрому є вірменська ящірка. Такі плазуни проживають в горах, а в Україну їх завезли у 1967 році й з того часу вони добре акліматизувалася у наших краях, утворивши стійку популяцію на скелястих схилах Денишів.

Головний спеціаліст відділу культури і туризму Тетерівської ОТГ Юлія Святненко каже, що на скеледромі давно прокладені маршрути, тому він і відомий як стадіон для скелелазів. Тут також постійно проводяться заходи під егідою Федерації альпінізму та скелелазіння, змагання із пішохідного і гірського туризму, влаштовують екстрим-маршрути, а річка Тетерів дозволяє ще й займатися водними видами спорту. Крім того, влітку біля скеледрому проводять фестиваль авторської пісні імені Олександра Щиріна «Мі-сі-соль».

Фрагменти зі скеледромом у Денишах також можна побачити у фільмі-мюзиклі «Гуцулка Ксеня» та мелодраматичному серіалі «Обман».

ДРАКОН У СКЕЛЯХ

Шанувальники скелелазіння впевнені, що це не тільки екстремальний вид спорту, а й чудова альтернатива фітнесу.

Тренер-інструктор зі скелелазіння Віталій Святненко навчає дітей і каже, що скеледром у Денишах дуже зручний для таких занять.

«Зазвичай займаюся з дітьми, починаючи з п’ятого класу, але бувають і молодші. Цьому передують заняття у школі, на природі або в мотузковому парку. Якщо попередніх тренувань не було, можна одразу розпочинати їх на скеледромі. Дітям це дуже подобається», – розповів Святненко.

За словами тренера, ті, хто мають проблеми зі здоров’ям, або хвилюються, що підкорити скелю у них із першого разу не вийде, можуть розпочати із найпростіших маршрутів і поступово збільшувати навантаження.

Святненко додає, що на скеледромі збираються любителі скелелазіння з різних куточків України. Особливою популярністю цей об’єкт користується у білорусів через географічну близькість до державного кордону.

Як зауважує начальник відділу культури і туризму Тетерівської ОТГ Валентина Дверник, гострих відчуттів відвідувачам скельного масиву додають і місцеві легенди. Подейкують, що серед скель у Денишах ховається дракон, голову якого у профілі показують туристам. Якщо надворі сиро, то можна помітити, як він підморгує людям.

Жителі Денишів переконані, що під землею у селі живуть маленькі гноми, які лупають тутешні скелі. Кажуть, що періодично можна почути дивні постукування з-під землі, які інколи лунають навіть у затишних оселях.

Любителів скелелазіння приваблює, що територія навколо скеледрому добре підходить для облаштування кемпінгу і наметового містечка. Щоправда, зручної для спортсменів і туристів інфраструктури тут немає. Більш комфортні умови для проживання можна знайти у санаторії «Дениші» або у зелених садибах дорогою від Житомира до скелястого села.

«У нас давно з’явилася ідея про створення регіонального ландшафтного парку навколо скеледрому. Це дозволить зберегти сам ландшафт і врегулювати інфраструктурні питання, зокрема збір і вивезення сміття, продаж сувенірної продукції, облаштування туалетів. В ідеалі до цього парку можна приєднати і місцеві лісові заказники», – резюмує Юлія Святненко.

Нещодавно голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко анонсував, що на місці зйомок серіалу «Слов’яни» планують відновити декорації, відтворивши давнє поселення, та створити музей «Древлянський парк».

Особливо скеледром красивий восени, коли його схили вкриті різнобарвним листям. І навіть якщо у вас немає наміру підкорити один зі скелелазних маршрутів, тут, на берегах Тетерева, можна спокійно помилуватися красою «поліської Швейцарії».

Ірина Чириця, Житомир-Дениші

Фото автора, надані Тетерівською ОТГ та з відкритих джерел

Титульне фото: Скеля Голова Чацького

Джерело: Укрінформ

Related posts

Leave a Comment