Відновлення озонового шару триває, але діра не зменшується

Одним з напрямів роботи українських полярників на станції «Академік Вернадський» є постійне спостереження за змінами озонової діри над Антарктикою. Саме на цій станції, ще коли вона належала Великій Британії та мала назву “Фарадей”, було відкрите явище озонової діри – різкого зменшення концентрації озону в атмосфері (нижче 220 одиниць Добсона). Це дуже небезпечно, адже озоновий шар захищає нашу планету від ультрафіолетового випромінювання, яке у великих дозах може завдати нищівної шкоди всьому живому. Відтак, збільшення озонової діри несе серйозну загрозу усьому людству і тому за станом озонового шару ведуться постійні спостереження.

Після передачі антарктичної станції “Фарадей” Україні наші вчені продовжили моніторинг озонової діри: у кожній експедиції обов’язково є фахівець-озонометрист. Найбільше роботи він має навесні й початку літа, коли озонова діра над Антарктикою розростається, йдеться у повідомленні на фб-сторінці НАНЦ.

Щороку її розмір різний. З початку 1980-х спостерігалося швидке зростання площі діри, тривала вона дедалі довше, а рівень озону відповідно зменшувався. В 2000-х роках ця негативна тенденція зупинилася й почалося поступове відновлення озонового шару. Це пов’язують з глобальною забороною 1987 року викиду в атмосферу озоноруйнуючих речовин. Так, 2002, 2012, 2017, а особливо 2019 роки показують рекордно низькі значення площі озонової діри порівняно з початком 1990-х.

А от 2003, 2006, 2015, 2018 і останні 2020 та 2021 роки навпаки показують значення, співставні з 1990 роком, коли діра була максимальною. Це пояснюється тим, що на стратосферний озон впливають також природні фактори – сонячні цикли, вулканічна активність, температурні і динамічні перепади атмосфери і океану, концентрації сонячних і галактичних космічних променів тощо. Також, за однією з версій, на збільшення площі озонової діри в останні роки могли вплинути масштабні пожежі в Америці та Австралії та вулканічні викиди.

Попри все це, відновлення озонового шару продовжується, а великі озонові діри є наслідком природної динаміки атмосфери, що підтверджується моделюваннями.

У 27-й Українській антарктичній експедиції, яка працюватиме на станції у 2022-2023 рр., вивчати динаміку озонової діри буде Оксана Іваніга, яка власне готує дисертацію на цю тему і надала актуальну інформацію.


Читайте також:

Озонова діра ще не була такою малою за всю історію вимірювань

Related posts

Leave a Comment