За даними NASA, озонова діра над Антарктидою продовжує зменшуватися. Однак лише зараз стало можливо визначити, чи це поліпшення є наслідком природних погодних явищ, чи певну частину заслуг можна віднести до Монреальського протоколу, підписаного в 1987 році.
Монреальський протокол – це міжнародна угода, укладена для захисту озонового шару і підписана в Монреалі 16 вересня 1987 р. До 2000 р. його положення поступово посилювалися і зобов’язували країни, які парафували угоду, до припинення або обмеження виробництва ряду речовин, що вважалися відповідальними за зменшення озонового шару.
До 1999 р. використання 95 речовин, що загрожують озону, регулювалося протоколом, а споживання хлорфторвуглеводнів (CFC) скоротилося з 1,1 млн. тонн у 1985 р. до менш ніж 150 тис. тонн на рік. Монреальський протокол став глобальною угодою, до нього приєдналися понад 160 країн.
Коли у жовтні 2019 року NASA повідомило, що останні спостереження показують, що озонова діра є найменшою за всю історію вимірювань, кліматологи відреагували на це з ентузіазмом. Але з’явилися також сумніви – чи мав на це якийсь вплив Монреальський протокол?
Останні дослідження, опубліковані в Nature, свідчать про те, що міжнародна угода дійсно сприяла зупинці змін в озоновому шарі, а навіть його відновленню.
Щоб перевірити, чи вплинула угода на зміни в озоновій дірі, дослідники проаналізували струменеві потоки та зміни їхнього ходу. Раніше до зменшення озону призводив південний струменевий потік, який заходив далі на південь, ніж зазвичай. Це вплинуло на зміну характеру опадів, а також океанських течій. Приблизно за десять років після підписання протоколу міграція потоків припинилася.
Використовуючи ряд комп’ютерних моделей та симуляцій, вчені у нових дослідженнях показали, що ця зміна не була зумовлена виключно природними змінами вітру. На їхню думку, зміни в озоновому шарі могли бути причиною раптових зупинок потоків.
Іншими словами, Монреальський протокол, схоже, має суттєвий вплив на зупинку і навіть зміну напрямку південного струменевого потоку.
Озоновий шар над Антарктидою настільки відновився, що він зупинив багато тривожних змін в атмосфері південної півкулі.
І все-таки радість може бути ще передчасною. Незважаючи на те, що угода щодо обмеження виробництва озоноруйнуючих речовин, безумовно, допомогла захистити озоновий шар, рівень вуглекислого газу в атмосфері надалі небезпечно зростає.
Глобальне потепління також може бути пов’язане зі зменшенням озонової діри, кажуть деякі дослідники. Вони вважають, що зменшення озонової діри частково пояснюється дуже м’якими температурами в полярних регіонах, що, як відомо, є рекордно високими.
Більше того, виробництво озоноруйнуючих речовин знову починає збільшуватися. Особливо у промислових регіонах Китаю.
Однак нові дослідження можуть бути доказом того, що якщо ми вживатимемо глобальні та негайні заходи, то зможемо зупинити деякі процеси, які завдають шкоду природі, чи навіть відновити її первинний стан.
Джерела:
