Вроцлавський університет у якому навчалися Роман та Олександр Шептицькі. Фото: Іван Парнікоза
Вроцлав – місто на Одрі з непростою історією. Wrocław, Breßlaw, Presslau, Vratislavia, Vretslav, Breslau – це тільки кілька з понад 50 назв, які носило місто у різні часи. Наявні в ньому і українські сліди.
Найдавніші пам’ятки пов’язані з Україною ми можемо відшукати у музеях міста. Зокрема, у природничому музеї Вроцлава експонується копія краківського шерстистого носорога, знайденого в с. Старуня Івано-Франківської області.
Зв’язки Нижньої Сілезії та Вроцлава з Руссю сягають ще тих часів, коли ця територія належала польській династії П’ястів. Зокрема, варто згадати одного з найвищих діячів Сілезії часів Болеслава Кривоустого – Петра Властовича. За однією з версій, він був родом з Русі. До найбільш відомих вчинків Петра належить захоплення ним перемишльського князя Володаря, який турбував східні кордони Польщі. Петро інсценував бунт проти Болеслава Кривоустого і отримав довіру перемишльського князя. Петро супроводжував Володаря у всіх його діях і, ймовірно, навіть хрестив його сина. Під час одного з полювань Володар опинився в оточенні Петра і його дружинників, які привели його до Болеслава. За князя перемишляни сплатили великий викуп, більша частина якого дісталася Властовичу. До того ж, Володар і його бояри обіцяли зберігати мир з Польщею і відмовитися від союзу з поморянами.
Коли померла дружина князя Болеслава, той послав Петра Властовича сватом до Марії, дочки чернігівського князя Олега Михайла, але Петро сам одружився з княжною Марією. Завдяки цьому, Петро став однією з перших осіб у державі і дядьком спадкоємця престолу — Владислава II. Шлюб дав йому також право на отримання найвищої посади після князя — палатина (лат. comes palatinus).
Після осліплення за наказом Володислава ІІ Вигнанця колишній палатин виїхав на Русь, де намовляв київського князя до війни з Польщею.
Петро і Марія заклали на суч. вроцлавському Олбіні абатство бенедиктинців в 1139 р., яке, на жаль, не збереглося. Проте, збереглися його архітектурні елементи. Зокрема, романський портал, вмурований у південну стіну кафедрального костелу Марії Магдалени.
У 1289 р. в околицях Вроцлава з’являється князь Лев Данилович. Ось як це описує М. Грушевський:
«В боротьбі за краківський стіл, що розпочала ся по смерти Лєшка (Чорного – авт). і потягнула ся на кількадесять лїт, Лев брав дїяльну участь, підтримуючи вибраного малопольською шляхтою Болєслава Зємовитовича кн. плоцького (з мазовецької лїнїї) в його боротьбі з Генрихом вроцлавським (т. зв. Честним, Probus), підтримуваного нїмецькими міщанами Малопольщі). В інтересах Болєслава Лев ходив походом на Краків (1289 р.), а коли облога не повела ся, і Болєслав, що в сїй кампанїї досить слабо підтримував Льва, зовсїм вирік ся претензій на краківський стіл, Лев з під Кракова рушив на Шлезк і пограбив землї Генриха та з величезною здобичею вернувся на Русь».
Пізніше руські князі вступили в договірні стосунки з Краковом, про що свідчить звістка Галицько-Волинського літопису, яка датується 1273 р.:
«Помирились (Романовичі – авт.) з поляками і з Болеславом князем. Болеслав тоді ж розпочав війну з князем воротиславським (вроцлавським – авт.). Пішли йому на допомогу Лев і Мстислав, а Володимир сам не пішов, а послав свою рать…».
Далі варто згадати монументальну будівлю Університету над Одрою. Це головний корпус Вроцлавського університету. Восени 1884 р. Роман та Олександр Шептицькі разом поїхали до Німеччини на правничі студії у Вроцлавському університеті (у ті часи місто мало назву Бреслау, Breslau).
Пізніше у німецькому на той час Вроцлаві (Breslau) здобували технічну освіту українці з Галичини. Юрій Шухевич, зокрема, згадував:
«Життя на Урядничій запам’яталося мені особливо тим, що моя мама тоді поїхала з поворотом до Галичини. Хотіла забрати своїх батьків. Вони не погодилися виїжджати, і вона повернулася назад до Кракова. Не було її понад місяць. Потім вона поїхала на курси до міста Бресляв (тепер місто Вроцлав). Вчилася там місяців три. Увесь цей час ми проводили з батьком удвох».
Політехніка розбудована в німецький час – місце навчання ще одного українця – колишнього агента абвера та розвідувального батальйону на Сході Степана Петрівського. Він вирішив навчатися тут на будівельника. Степан походив з підрумунської тоді Буковини та до війни навчався на 1-шому курсі Бухарестського університету. В гуртожитку Політехніки зустрів ще одного українця – колегу по навчанню в Чернівецькому румунському ліцеї, «Пласту» та товариству «Січ» Аркадія Жуковського. До 1940-го року при Бухарестському університеті діяло товариство «Січ», більшість її членів пішло в українську сотню абвера «Пума». Тепер товариство «Січ» діяло у Бреслау і українці, такі як Петрівський, могли легально відзначати українські свята та відвідувати українську греко-католицьку церкву св. Єлизавети. Маючи добрі оцінки, Петрівський отримав стипендію Гумбольдта. Перед початком облоги Бреслау Степан Петрівський виїхав до Дармштадту.
В історію Другої світової війни увійшла оборона та штурм Бреслау в 1945 р. З того часу у місті наявні два радянські цвинтарі: на Skowroniej Górze та цвинтар радянських офіцерів. Скільки тут поховано українців поки що, на жаль, не встановлено.
Після Другої світової війни Вроцлав знову став польським і до зруйнованого міста, яке потребувало відбудови, на місце вигнаних німців переїхало багато поляків з різних регіонів Польщі, а також переселені поляки і спольщені українці зі Львова. Сюди ж потрапила частина бібліотеки імені Оссолінських та пам’ятник Олександру Фредро, який початково стояв у Львові на суч. проспекті Шевченка.
Початково у Львові на східних таргах знаходилася і Рацлавіцька панорама. У костелах Вроцлава, зокрема, в Катедрі (Собор святого Івана Хрестителя) та костелі св. Ельжбети знаходимо пам’ятні дошки польським підпільникам з Львівщини.
У ході акції «Вісла» в 1947 р. в Нижню Сілезію було вивезено українців зі східних воєводств Польщі. Згодом вони оселилися і у Вроцлаві.
Вроцлав пов’язаний і зі збереженням та розвитком Української греко-католицької церкви. В ПНР серед легально діючих греко-католицьких осередків лишався, зокрема, монастир служебниць у Вроцлаві. Українська Греко-католицька парафія у Вроцлаві відновлена у 1956 році. Вона належить до Вроцлавсько-Гданської єпархії. Як свідчить вмурована в стіну вроцлавського костелу св. Хреста бронзова дошка на честь 1000-ліття хрещення Русі, першим місцем греко-католицьких богослужінь був нижній костел цієї пам’ятки.
У Вроцлаві у самому центрі знаходиться кафедральний храм Воздвиження (він же собор св Вінцента і св Якуба), який був переданий Вроцлавсько-Гданській єпархії УГКЦ у 1997 р., коли проходив Євхаристійний Конгрес. Папа Римський Іван Павло II і кардинал Генрик Гульбіновіч передали костел для собору Вроцлавсько-Гданській Єпархії Української Греко-Католицької Церкви. У 1997-1999 роках парафіянами закінчено ремонт, перекрито дах.
У храмі можна побачити ікони Юрія Новосельського (тут встановлено іконостас роботи майстра), Віталія Садовського та інших. При вході до храму розміщено меморіальну дошку в пам’ять про акцію «Вісла».
Щонеділі та по святах тут ведуться служби українською мовою. При церкві діє українське просвітянське товариство, класи для молоді.
На початку червня 2018 р. у Вроцлаві проходив Постійний синод УГКЦ, який очолював блаженнійший патріарх Святослав Шевчук. Ієрарх разом з владиками не тільки розмовляли на сесіях, але також зустрічалися з духовенством Вроцлавсько-Ґданської єпархії, молодими сім’ями та молоддю. Члени Синоду відправили Святу Літургію у кафедральному соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Вроцлавсько-Ґданської єпархії.
Православний кафедральний собор розташований на вул. Св. Миколая (Świętego Mikołaja) 40.
Ще одна православна парафія у Вроцлаві розташована у храмі на острові Пясек.
Офіційного представництва України у Вроцлаві донедавна не було. Працювало лише Почесне консульство України у Вроцлаві. Функції консула виконує Grzegorz Dzik. Всі свої справи українці з Вроцлава вимушені були вирішувати у Кракові. У 2021 р. прийнято рішення відкрити у Вроцлаві генеральне консульство України з приміщенням навпроти Української Греко-католицької церкви на вул. Нанкера.
В 2018 р. у Вроцлаві створено рондо імені Генерала Марка Безручка. Рондо знаходиться на Stabłowicach, на перетині вул. Augusta Emila Fieldorfa та Wojanowskiej. Рондо було офіційно відкрите 23 червня 2018 р. У відкритті взяли представники міської влади Вроцлава та Львова, віце-президент міста Адам Ґрехль (Adam Grehl) і посол України в Польщі Андрій Дещиця. Під час урочистості співали гімни України та Польщі.
Діє також Центр української культури та розвитку у Вроцлаві (Centrum Ukraińskiej Kultury i Rozwoju we Wrocławiu, uł. Ruska 46A/201, tel.: +48 571 330 203).
Наразі багато українців прибуває до міста на роботу, а також на навчання, зокрема, до Вроцлавського університету природничих наук. В цьому університеті (Wysza szkola rolnicza) працював проф. Юрій Корогода (20.04.1900 – 05.12.1991) – хорунжий армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської Академії наук (похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода на Раковицькому цвинтарі в Кракові).
У Вроцлавському університеті при Інституті слов’янської філології (вул. Поштова (Pocztowa), 9) діють напрямки українська філологія з англійською мовою та україністика.
За статистикою, станом на 2018 р. у місті мешкало від 60 до 100 тис. українців. Не всі ці люди емігранти останнього періоду. Кілька тисяч українців мешкає у Нижній Сілезії з давніших часів. Про це свідчать могили на Особовицькому цвинтарі. Це, зокрема, могила Антона Ярмака (1900–1986), офіцера Армії УНР, згодом контрактного поручника Війська польського, учасника Вересневої кампанії 1939 р.; могила сотника Армії УНР Івана Дегтяренка (1892–1969).
У Вроцлаві діє Об’єднання українців в Польщі, головою якого на цей час є Ігор Саламон. На вулиці Лацярська (Łaciarska) 32 є світлиця – осередок зустрічей української громади після недільної служби УГКЦ.
Зауважимо, що міська влада Вроцлава зробила багато для українців. Зокрема, у кінотеатрі DCF деякі фільми показують з українським дубляжем. Вроцлав – перше місто в Польщі, де в школах з’явилися класи з українською мовою навчання, а в бібліотеках Вроцлава є українські книги.
Вроцлав є партнерським містом зі Львовом. У місті є також вулиці Українська та Руська.
Джерела:
- Андрій Шептицький у Вроцлаві
- Політехніка в Вроцлаві
- Краків для українця. Частина 5. В кігтях чорного орла, 1939-1945 рр.
- Середницький Я. ПУМА–«Дромедар». Абвер : у 2-х книгах. Кн. 1 : Відновлення збройної боротьби за незалежність України і Вірменії. 1939–1941 роки.
- Українська катедра у Вроцлаві
- Патріарх УГКЦ Святослав у Вроцлаві
- В 2021 р. у Вроцлаві відкриють Генеральне консульство України
- Довідка у Вікіпедії: Петро Властович
- Грушевський М. Історія України – Русі. Т. ІІІ.
- Галицько-Волинський літопис // Літопис руський –Київ. -1989-с. 432.
- 1000 lat Wrocławia. Przewodnik po wystawie. Red. M. Łagiewski, H.Okólska, P. Oszczanowski. Pałac Królewski, Wrocław, 18.04.2009.:Muzeum miejske Wrocławia -327 s.
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця»
Дивіться також:
