Фото: Aişe Hümeyra Akgün – AA
Міжнародна команда археологів розпочала дослідження пагорба Бор Овоо у Монголії — місці, відомому багатою історією. Ці кургани, які часто споруджували для елітних членів кочових суспільств, можуть містити не тільки останки, а й різноманітні артефакти.
Розкопки є частиною проєкту “Культура вершників”, очолюваного турецьким істориком професором доктором Кюршадом Юлдуримом (Prof. Dr. Kürşad Yıldırım), зі Стамбульського університету. Професор Юлдурим, визнаний провідним авторитетом у галузі кочових культур Центральної Азії, зараз очолює спільну експедицію разом із монгольськими експертами, метою якої є розгадка похоронних обрядів тюркських і монгольських предків, пише видання Фокус із посиланням на Arkeonews.
Розкопки зосереджені на священних курганах, які датуються періодом від бронзового віку до XIII століття. Ці кургани, які часто споруджували для елітних членів кочових суспільств, можуть містити не тільки останки, а й різноманітні артефакти.
Сам Бор Овоо розташований поруч із меморіальним комплексом уйгурського хагана Моєна Чура, що міцно закріплює це місце в духовній географії стародавньої Внутрішньої Азії.
“Цей пагорб був свідком сакральних ритуалів протягом понад 3200 років”, — зазначив професор Юлдурим, наголосивши на значенні Бор Овоо в духовному житті тюркських і монгольських народів.
Попри офіційний дозвіл на розкопки, команда зіткнулася з сумнівом у доцільності досліджень з боку місцевих жителів, що свідчить про шанування цього місця навіть у наш час.
Проєкт поєднує археологічні польові дослідження з історичним аналізом та сучасними лабораторними випробуваннями. Наразі досліджуються п’ять основних курганів, і перші результати вказують на складну систему вшанування предків та символічні похоронні обряди.
Ці звичаї не тільки відображають цінності кочового життя, але й дають уявлення про культурний обмін з сусідніми цивілізаціями Сибіру та Внутрішньої Азії.
Ця співпраця об’єднує турецьких і монгольських вчених у рідкісному поєднанні практичного досвіду та академічної глибини. Такі фахівці, як доктор Ферхат Чіфтчі та професор Ердене Мягмар, беруть участь як в аналізі на місці, так і в документуванні результатів.
Очікується, що робота команди завершиться серією тримовних публікацій — турецькою, монгольською та англійською мовами — що забезпечить поширення знань за межі кордонів та академічних спільнот.
Команда має амбітні плани розширити розкопки на історично багату долину Орхон.
“Монголія — це унікальний ландшафт для дослідження стародавніх тюркських цивілізацій”, — сказав професор Юлдурим. Кожен артефакт, знайдений під шарами ґрунту та часу, сприяє глибшому розумінню духовної спадщини та культурної ідентичності цивілізацій минулого.
Дивіться також:
