В Антарктиді зробили важливе відкриття, яке проливає світло на давні космічні події: найдавніше свідчення вибуху астероїда в повітрі, що датується приблизно 2,5 мільйонами років тому.
Цей прорив, про який повідомляють дослідники, має важливе значення для розуміння та оцінки постійної загрози, яку становлять вибухи астероїдів.
Вважається, що найкраще місце на МКС для того, щоб спостерігати за космосом і зокрема за Землею, — це модуль “Купол”, приміщення з сімома вікнами, з якого відкривається приголомшливий вид на нашу планету. Астронавт Європейського космічного агентства Маркус Вандт побачив Землю в абсолютно новому для себе вигляді і зробив приголомшливий відеоролик.
Read More
Китай розпочав експлуатацію своєї п’ятої науково-дослідницької станції в Антарктиді «Ціньлін» (Qinling), збудованої в районі моря Росса в секторі Тихого океану. Китайські вчені планують проводити численні дослідження й міждисциплінарні проєкти, пов’язані з атмосферою Землі, геологією материка, екологією, тваринним світом і космічною фізикою. Для океанографічних досліджень на станції створено окрему морську лабораторію.
Read More
Дослідний зонд Ran зник під час другої подорожі під льодовиком Твейтса в Антарктиці. Під час попередньої подорожі семиметровий Ran пройшов під льодовиком, виконавши важливі вимірювання танення льодовикової шапки. Безпілотний підводний апарат Ran, один із трьох подібних, оснащений сучасними технологіями і датчиками, які можуть вимірювати і документувати навколишнє середовище у воді.
Read More
Величезні діри на шельфових льодовиках Антарктиди скоріш за все пов’язані з утворенням айсбергів, вважають учені. Крижані щити вкривають сушу Антарктиди і переносять лід до узбережжя, а шельфові льодовики розташовані над водою, яка оточує холодний континент. Основною причиною втрати криги є відколювання і танення нижнього шару льодовика.
Read More
Влітку Антарктика набуває зеленого кольору, адже з-під білого покриву виринає унікальна антарктична рослинність. Це щучник антарктичний і перлинниця, а також близько 100 видів мохів та лишайників.
Українські полярники досліджують, як впливає зміна клімату на місцеву флору. Для цього вони ведуть облік рослин та їхнього поширення.
28 січня 2022 року флагман українського науково-дослідного флоту – криголам «Ноосфера» вперше вирушив з Одеси в Антарктику під синьо-жовтим прапором. Після 20-річної перерви українські полярники змогли діставатися станції «Академік Вернадський» на власному кораблі. Також перед нами відкрилися нові можливості з дослідження Південного океану та міжнародної співпраці.
Read More
Наші науковці прискіпливо моніторять археологічні пам’ятки України, які постраждали внаслідок воєнних дій та тимчасової окупації української території.
Розпочато роботу з визначення розмірів компенсації за пошкодження чи знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок агресії РФ, а професійна археологічна спільнота впевнена, що це торкнеться і пам’яток археології.
Сахул — палеоконтинент, що об’єднував сучасну Австралію, Нову Гвінею і Тасманію. Цей втрачений континент являв собою велику ділянку континентального шельфу, який утворював перехідний шлях від Індонезії до Австралії.
За оцінками учених, на цьому шельфі могло жити від 50 000 до півмільйона людей.
Українські дослідники встановили п’ять «пасток» для повітря в районі антарктичної станції «Академік Вернадський». Сенсори мають вловити циклічні леткі метилсилоксани, якщо вони містяться в повітрі.
Подібні дослідження проведуть також учасники Польської антарктичної програми неподалік станції ім. Генрика Арцтовського.