Київський храм Спаса на Берестові: занурення у ХІІ сторіччя

Богдана Костюк

Суворі то були часи для Київської русі, чи то Руси-України ХІІ сторіччя: поміж собою не мали згоди княжі родини, намагаючись посісти «стіл» (престол) у славному Києві. А з півдня та сходу час від часу кочові племена нападали на Русь, то й їм треба було давати відсіч… То й будували тоді храми, що швидше нагадували маленькі фортеці – з міцними стінами, маленькими вікнами-бійницями… А християнські святі на фресках та іконах того часу часто зображені у військовому вбранні – бо ж мали боронити Русь та її народ.

На околиці Києва під назвою Берестове, де розташовувалась одна з княжих резиденцій, князь Володимир Мономах надумав збудувати храм, нині відомий як церква Спаса на Берестові (до речі, там пізніше було поховано засновника Москви князя Юрія Долгорукого). Принаймні, українські науковці вважають, що храм був зведений саме за правління Мономаха, між 1113 і 1125 роками, як головний собор Спасо-Преображенського монастиря. Вчені дослідили настінний живопис церкви, а це – фрагменти фресок XII сторіччя та розписи XVII ст.

Час був доволі жорстоким до храму: так, за часів київського митрополита Петра Могили (у 1640-1644 рр.) від нього залишилась тільки західна частина. І митрополит за свій кошт відреставрував церкву, фактично вона була відновлена у стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. до храму була прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму.

Фрагмент стіни з хрестом ХІІ ст.

Церква входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і, відповідно, до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1990 року).

А 28 вересня цього року після кількарічної реставрації храм Спаса на Берестові та територія довкола ніби отримали ще одне, сучасне життя: можна милуватись вишуканою архітектурою церкви, її білими стінами та частково відкритими стінами ХІІ століття; поруч викладено обриси тієї частини стародавнього храму, яка не збереглась. Усередині ж усе збережено таким чином, щоб відвідувачі могли бачити настінний живопис різних часів, а також залишки підлоги ХІІ ст.

Фрески усередині церкви

Науковці вважають, що реставрація храму – це подія, важлива не лише для Києва, а й для України, адже такі пам’ятки історії та архітектури є історією України, а відтак – й цілого християнського світу.

Ініціатором та замовником реставраційних робіт виступила громадська організація «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», проект реставрації розробила Тетяна Філіпова. Реставраційні роботи здійснено за підтримки Міністерства культури України, Київської міської державної адміністрації, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та за приватні (меценатські) кошти.

Related posts

Leave a Comment