Небо над антарктичною станцією “Академік Вернадський”. Фото: Володимир Хомко
Китай планує збудувати в Антарктиді мережу зі 100 телескопів, аби вони забезпечували спостереження за небозводом протягом усієї полярної ночі, повідомляє Китайська академія наук.
Очікується, що новий проект під назвою «Око неба на Південному полюсі» (Antarctic TianMu Time-domain Astronomical Observation Array) складатиметься зі 100 телескопів малого діаметра з великим полем в антарктичному регіоні, кожен з яких охоплюватиме територію неба площею 10 000 квадратних градусів.
Відповідно до задуму їхніми розробників з Шанхайської астрономічної обсерваторії (SHAO) при Китайській академії наук, ці оптичні телескопи здійснюватимуть безперервні спостереження протягом полярної ночі щороку.
При цьому, на відміну від багатьох традиційних телескопів, нові пристрої не мають системи приводних механізмів. Натомість відстежувати небесні об’єкти їм допоможе технологія дрейфового сканування пристроїв із зарядовим зв’язком — на зразок того, що використовується для наближення конкретного об’єкта в цифрових камерах.
Китайське інформаційне агентство Сіньхуа повідомило, що перший прототип телескопа успішно пройшов цьогорічні випробування.
Прототип системи був доставлений на китайську станцію Чжуншань під час 39-ї антарктичної наукової експедиції. Два китайських криголами вирушили в експедицію наприкінці жовтня 2022 року та пройшли понад 60 000 морських миль за 163 дні.
Починаючи з 20 лютого 2023 року прототип виконував безвідмовні спостереження протягом 248 днів поспіль і отримав велику кількість даних під час антарктичної полярної ночі.
Попередній аналіз показав, що фотометрична точність прототипу зірок яскравіших за 9-у зоряну величину на зображеннях, експонованих протягом 30 секунд, досягла однієї тисячної зоряної величини, що підтверджує здійсненність конструкції прототипу, каже Чжоу Дань, головний інженер Шанхайської астрономічної обсерваторії.
За словами експерта, прототип є першим у Китаї обладнанням для астрономічних спостережень в Антарктиді на основі технології дрейфового сканування із зарядовим зв’язком (CCD), яка дозволяє телескопу відстежувати небесні об’єкти без приводу.
Дивіться також:
Зоряне небо над головою. Найкращі астрофотографії року
Астрономія і дослідження космосу у 2022 році
