Нові технології в метеорології – як змінять вони наш світ?

Нічого нового під сонцем, наче всім відомо про основні потреби людства з курсу економіки або навіть ще зі школи. Але чомусь, тільки побувавши в різних куточках світу починаєш це усвідомлювати як об’єктивну реальність. Надія на те, що десь люди живуть краще тому що вони інші, тому що вони просто кращі, розчиняється… Настає розуміння того, що краще життя не виникло на порожньому місці, не прийшло саме по собі, навіть не було дароване Богом, а, скоріше, закономірно виникло, завдяки вкладеній важкій праці та не менш важким зусиллям організаторів, тих, хто стояв на чолі не одне сторіччя. Можливо, така теорія є дещо ідеалізована, скажімо, вона не враховує якихось зовнішніх факторів, але суть не в тому. Головне, що вона говорить про рівність можливостей, для всіх. Мабуть, що просто не всім вистачає бажання, наполегливості і цілеспрямованості на вдосконалення.

Однакові потреби, подібні проблеми, – але в різних місцях земної кулі ми знайшли стільки різних способів до їх вирішення! Це дає привід замислитись, вибрати щось об’єктивно краще. В історії людства цього не було ніколи. Чи зможемо ми все охопити і вибрати дійсно найкраще? Чи змінить це наш світ?

Між тим, метеорологія – одна з галузей науки, де світова кооперація давно сприймається як належне. Понад 100 років зусиль, спрямованих на визначення та впровадження найкращого досвіду, не припиняються і сьогодні.

З 9 до 11 жовтня в Амстердамі пройшла щорічна всесвітня виставка метеорологічних технологій (Meteorological Technology World Expo 2018). Близько сотні компаній демонстрували свої рішення для вимірів параметрів атмосфери, обробки даних та прогнозування погоди. Вони не зупиняються на досягнутому, а пропонують все більш надійні, або дешеві і масові варіанти реєстрації, в той час як інформаційні технології вже готові інтегрувати виміри у цілісні і глобалізовані системи доступу.

Найдешевшими пристроями традиційно представлені напіваматорські метеостанції, що не претендують на високу точність, найдорожчими – системи радарного та лідарного зондування атмосфери. Інші напрямки досліджень включають системи виміру забруднення, газового складу атмосфери, параметрів опадів та рівнів води, снігового покриву і ґрунту, сонячного сяйва, грозової активності, а також виміри атмосфери з безпілотних літальних апаратів та лабораторне обладнання для калібрування цього всього.

На конференції СІМО (Commission for Instruments and Methods of Observation), що проходила в цей же час, наголошувалося на пріоритетності переходу до автоматизованих вимірювань та припинення використання небезпечних ртутних термометрів у метеорологічній практиці; показувалися чудові приклади інтеграції мереж побутових метеостанцій у систему уточнення прогнозів погоди в Норвегії.

З доповідей також зрозуміло, що у сфері моделювання і прогнозування атмосфери ситуація менш стрімка, оскільки повноцінне інтегрування нових джерел інформації потребує великих кваліфікованих зусиль і обчислювальних можливостей, розробки нових протоколів передачі даних. Тут кінцевій результат, ймовірно, не буде настільки очевидним, як, власне, у виробників вимірювальної техніки, оскільки ще існує ряд невирішених теоретичних питань щодо складних атмосферних процесів.

Тож, світовій метеорологічній спільноті ще є над чим попрацювати як для практичного прогнозування, так і для теоретичного розуміння всього, що відбувається загалом в атмосфері Землі.

Денис Пишняк

Фото автора

 

Related posts

Leave a Comment