У деяких експедиціях існує традиція, коли кожен зимівник на день народження отримує в подарунок прапор і піднімає його над станцією на певний час, а потім забирає його додому, на пам’ять. На цьому полотнищі розписується вся команда експедиції, а також проставляються печатки станції та УАЕ. На фото антарктичний прапор, який привіз з Антарктиди засновник і багаторічний редактор журналу “Експедиція ХХІ” Володимир Бочкарьов.
4 серпня 2024 р. надійшла сумна звістка про смерть відомого українського журналіста і письменника, багаторічного прес-секретаря і керівника редакційно-видавничого відділу Національного антарктичного наукового центру, популяризатора науки, засновника і головного редактора журналу “Експедиція ХХІ” Володимира Івановича Бочкарьова.
Член Спілки журналістів України, нагороджений золотою медаллю «За особливі заслуги». Людина енциклопедичних знань з тонким почуттям гумору, учасник антарктичних експедицій, носій живої пам’яті про історію полярних досліджень, він ширив ці знання і розвивав зацікавлення Антарктикою в дорослих і у молоді.
Серце Володимира Івановича перестало битися на 85-му році життя. Але практично до останніх днів він залишався активним і продовжував працювати. Спадок Володимира Бочкарьова залишається у численних статтях і в книзі «Соло для Антарктиди… з оркестром» із захоплюючим сюжетом про п’яту українську експедицію в Антарктику на кораблі «Горизонт» (2000).
Здавалося б, війна девальвує втрати, а смерть стає буденністю. І все ж, коли втрачаємо близьких, друзів і колег біль втрати не слабшає. Навіть тоді, коли людина прожила довге і плідне життя.
Світла пам’ять про Володимира Бочкарьова – щиру людину і відданого популяризатора полярних досліджень залишиться в серцях багатьох його колег, журналістів і полярників.
Колектив Національного антарктичного наукового центру та редакція видання «Експедиція ХХІ» висловлює глибоке співчуття близьким і друзям Володимира Івановича.
