Як глибоко у Сонце «пірнатиме» зонд Parker

Сонячний зонд Parker здійснив свій шостий проліт поблизу Венери. 23 вересня він має пройти перигелій — найближчу до Сонця точку своєї орбіти. Цей апарат підходить до нашої зорі настільки близько, що буквально «пірнає» всередину неї. Про це розповідає видання The Universe. Space. Tech.

Основною метою створення зонда Parker є дослідження сонячної корони — найбільш зовнішньої частини атмосфери нашого світила. Плазма у ній надзвичайно розріджена, але при цьому розігріта до мільйонів кельвінів, що значно вище за температуру шарів під нею.

Причиною цього є магнітні поля, які розганяють частинки до гігантських швидкостей. Щоб зрозуміти, як це відбувається та які процеси це явище супроводжують, і створений Parker. Він має підійти до сонячної корони ближче, ніж будь-який апарат до нього. Крім того, зонд має дослідити наше світило в цілому.

Parker літає навколо Сонця сильно витягнутою орбітою і раз на кілька місяців наближається до нього на мінімальну відстань. Ця точка його орбіти називається перигелієм. В останні кілька наближень до нашого світила відстань від нього до зонда складала 9,2 млн км. Однак на початку серпня 2023-го зонд здійснив маневр поблизу Венери й 23 вересня має встановити новий рекорд, наблизившись на відстань 7,9 млн км.

У майбутньому він підійде до Сонця ще ближче — на відстань 6,9 млн км, що відповідає 9,82 радіуса нашого світила. Це у кілька разів ближче, ніж до того підходив будь-який інший апарат, створений людиною.

На таких відстанях від Сонця апарат отримує велику кількість енергії, яка надходить до нього. Внаслідок цього він достатньо швидко мав би нагрітися до температур, які вивели б із ладу його чутливі сенсори. Проте ті їхні частини, які під час зближення зі світилом перебуватимуть ззовні, надійно захищені від високих температур. Прикладом тут можуть бути антени інструменту для дослідження магнітних полів FIELDS, які виготовлені зі сплаву ніобію.

Решта ж апаратури під час близьких прольотів буде захована за тепловим щитом із вуглецевої піни, завтовшки 11,4 см, який вкритий алюмінієм. Він має витримати температуру 1370°C.

NASA завершила будівництво та запустила у космос зонд Parker у 2018 році, хоча розробка цієї місії велася ще з 1990-х. Відтоді він кружляє навколо Сонця, поступово наближаючись до нього завдяки маневрам поблизу Венери. Кожен із них трохи пригальмовує апарат, змушуючи його підходити все ближче і ближче до світила.

За 5 років польоту сонячний зонд Parker здійснив 6 маневрів поблизу Венери й 16 разів проходив свій перигелій. За цей час він встиг зробити чимало наукових спостережень за нашим світилом і другою від нього планетою.

Конструкція зонду Parker
Конструкція зонда Parker

Протягом наступних 15 місяців Parker має ще чотири рази пройти свій перигелій. Після цього на нього чекає останній, сьомий проліт Венери, який відбудеться у листопаді 2024 року. Під час нього апарат перейде на максимально близьку до Сонця орбіту і впродовж року здійснить ще п’ять зближень.

Очікується, що саме під час них він і зробить головні відкриття, оскільки в цей момент практично «пірне» у сонячну корону. Крім того, можливо, що він стане найшвидшим апаратом, створеним людьми. Його швидкість може сягнути 194 км/с.


Читайте також:

Сонце наближається до піку активності 

Мистецтво космічного вітрильництва 

Настає «золота ера» дослідження Сонця

Related posts

Leave a Comment