На Львівщині археологи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Історико-культурного заповідника Стільське городище провели спільну археологічну експедицію на городищі Печера в селі Ілів та знайшли там древнє городище. Про це пише видання Кореспондент за повідомленням на сайті Львівської обласної військової адміністрації.
Вчені дослідили три хронологічні горизонти пам’ятки: період енеоліту, що характеризується культурою гончарної кераміки (4 тисячоліття до н. е.), ранній залізний вік (кінець 2 — початок 1 тисячоліття до н. е.) та княжий час (10-13 століття н. е.).
Серед артефактів – споруда прямокутної форми, розташована на краю городища довжиною 12 метрів, шириною 4 метри, та по периметру з інтервалом 1-2 метри проступали сліди від закопаних стовпів.
“Про датування наразі не йдеться – мусимо вивчити всі знахідки прискіпливіше. Але якщо прив’яжемо цю споруду до дохристиянського капища, то йтиметься про 10 ст. Вважаємо, що спершу це городище було святилищем, пізніше воно, очевидно, втратило цю функцію із впровадженням християнства, а вже згодом могло використовуватися як городище-сховище для тих сіл, які фіксуємо навколо цієї гори — в долині річки Іловець. Споруда не була житловою, а мала громадське призначення: про це свідчить відсутність слідів вогнища, невелика кількість уламків горщиків. Люди могли збиратися тут для прийняття важливих рішень, проведення обрядових дій”, – йдеться в повідомленні.
Також команда виявила шість об’єктів: залишки житла доби енеоліту та господарські ями культури лійчастого посуду доби енеоліту; велику наземну споруду (згадану раніше) та три ями княжого періоду. Крім того, виявлено понад тисячу рухомих предметів, серед яких фрагменти кераміки, крем’яні знаряддя праці та зброя.
“Розкопати таке городище, а ще знайти там об’єкти – за велике щастя, це рідкість. Крім того, це не є таке звичайне городище захисного призначення – воно мало іншу функцію, скажімо, сакральну для того часу. Як на таку невеличку площу, розмір городища приблизно 40 на 40 метрів, результати розкопок дуже багаті! Потенційно, вони можуть змінити трактування пам’ятки – дуже рідко зустрічаються такі великі наземні споруди. Подібні споруди трапляються переважно на Буковині. А це буде таке перше городище-святилище, добре досліджене в регіоні Верхнього Дністра”, – додали археологи.
Нові археологічні знахідки доповнюють висновки перших розкопок, що проводились тут ще у 1987 році Борисом Тимощуком та Іриною Русановою. Вони дають уявлення про вигляд городища та його забудову. За словами директорки Історико-культурного заповідника «Стільське городище» Ірини Іваночко, після необхідних опрацювань знайдених матеріалів, в планах заповідника зробити тимчасову експозицію.
«Охороняти і популяризувати пам’ятки археології завжди найважче. Це не будівля, – все цінне знаходиться під землею, його не видно. Тому так важливо, що заповідник проявляє ініціативу і докладає багато зусиль, щоб відшукати, дослідити і продемонструвати цю археологічну спадщину. Багато працюють з дітьми: проводять квести, екскурсії, їздять по школах області. Це цікаво і це сприяє розумінню, чому археологія важлива», – коментує директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.
До Дня археолога, який відзначали в Україні 15 серпня, на місці розкопок провели екскурсію для місцевих дітей.
Читайте також:
На межі двох цивілізацій. Знахідки у Винниках дивують археологів
У фортеці Червен археологи виявили церковні фрески XIV ст.
На Волині виявлені археологічні об‘єкти доби бронзи, ранньозалізного віку та княжої доби
