Чим жила польська громада у післявоєнні роки, і як вона живе тепер, після відновлення незалежності України?
Про це читайте в останній частині циклу статей Івана Парнікози «Польські сліди Києва».
Зважаючи на агресивну політику більшовиків, спрямовану проти старої аристократії та інтелігенції, а також будь-яких національних спільнот, Київ залишило багато представників польської громади. Наступні польські сторінки історії міста над Дніпром будуть пов’язані зі спробами решток громади зберегти свою віру та культуру, а також з Катинським злочином та подіями Другої світової війни.
Read More
Після поразки січневого повстання царська влада провела чистку адміністративного апарату до цього насиченого поляками. Втім польське життя Києва не зупинилося. Вже в 70-х роках ХІХ ст. повстало Товариство польської молоді у Києві. У 1884 році засновано Корпорацію студентів поляків на чолі якої став брат майбутнього Президента Польщі – Станіслав Нарутович.
Read More
Польсько-українське протистояння XVII ст. закінчилося входженням обох народів XVIII ст. до Російської імперії. З часів Андрусівського перемир’я тривала поступова русифікація Києва.
У цій частині циклу статей Іван Парнікоза знайомить з життям польської громади в «малоросійському» Києві у ХVIII-поч. ХІХ ст. та київським відлунням повстання 1863 р., яке справило величезний вплив не тільки на поляків, але й на українців.
Утвердження влади Речі Посполитої на землях Південної Русі відбувалося шляхом поступового просування католицької церкви у раніш не освоєне нею православне середовище.
У другій частині «Польських слідів Києва» Іван Парнікоза розповідає як київський Поділ поступово почав переходити в руки католиків, як польські королі стали хресними батьками Труханового острова і як полонізовані білоруси вперше і востаннє підкорили Київ.