Післявоєнний розвиток української спільноти в Аргентині призвів до того що вона стала самодостатньою, розповідає Іван Парнікоза.
У цій частині циклу статей ми відшукаємо історичні місця, пам’ятники та інші об’єкти столиці Аргентини, пов’язані з розвитком української діаспори після набуття Україною незалежності.
Післявоєнний час приніс важливі зміни в життя української діаспори в Аргентині та Буенос-Айресі. В 1955 р. кількість українців, які мешкали у великому Буенос-Айресі досягла близько 30 тисяч. Наплив нової активної еміграції призвів до створення низки нових організацій та органів преси в Буенос-Айресі.
В цей час до Аргентини емігрували і ОУН-івці. Про це – у матеріалі Івана Парнікози.
Осінній Буенос-Айрес з його квітучими парками та широкими вулицями здавався просто неозорим.
Українські об’єкти розкидані по ньому немов окремі шматочки смальти масштабної різнобарвної мозаїки. Церкви, домівки, емігрантські місця. Проте пошуки українських слідів не втомлюють, адже по дорозі багато всього цікавого, розповідає Іван Парнікоза.