Післявоєнний розвиток української спільноти в Аргентині призвів до того що вона стала самодостатньою, розповідає Іван Парнікоза.
У цій частині циклу статей ми відшукаємо історичні місця, пам’ятники та інші об’єкти столиці Аргентини, пов’язані з розвитком української діаспори після набуття Україною незалежності.
Післявоєнний час приніс важливі зміни в життя української діаспори в Аргентині та Буенос-Айресі. В 1955 р. кількість українців, які мешкали у великому Буенос-Айресі досягла близько 30 тисяч. Наплив нової активної еміграції призвів до створення низки нових організацій та органів преси в Буенос-Айресі.
В цей час до Аргентини емігрували і ОУН-івці. Про це – у матеріалі Івана Парнікози.
Осінній Буенос-Айрес з його квітучими парками та широкими вулицями здавався просто неозорим.
Українські об’єкти розкидані по ньому немов окремі шматочки смальти масштабної різнобарвної мозаїки. Церкви, домівки, емігрантські місця. Проте пошуки українських слідів не втомлюють, адже по дорозі багато всього цікавого, розповідає Іван Парнікоза.
4 вересня в Аргентині відзначається Національний День Іммігрантів, вшановуючи їхній внесок у цю країну. З цієї нагоди в Буенос Айресі Аргентинська Федерація Громад організувала святкування.
У заході на Площі Організації Об’єднаних Націй взяли участь близько 20 громад в народних традиційних костюмах.
Чернігівець Олександр Волощук 9 місяців подорожував Латинською Америкою. За час перебування на материку він побував у шести країнах – Аргентині, Парагваї, Бразилії, Болівії, Чилі та Перу.
Read More
Дорогою в Антарктику. Зупинка в Буенос-Айресі для українця вельми доречна, адже тут мешкає одна з найбільших в Америці українських еміграцій. Про історію і сучасне обличчя міста та українців Аргентини – в ілюстрованій розповіді Івана Парнікози.
Read More