Українським вченим вдалося з’ясувати вік кита, рештки якого лежать на острові Расмуссен неподалік української антарктичної станції “Академік Вернадський”, повідомляє сайт НАНЦ.
Результати радіовуглецевого аналізу зразків, проведеного в лабораторії у Познані (Польща), свідчать, що вік залишків кита становить 1270 років (плюс/мінус 30 років).
“Цей кит жив у сьомому столітті, в епоху вікінгів та цивілізації майя, за три сторіччя до княгині Ольги і князя Володимира”, – йдеться у повідомленні.
Вчені визначили, що скелет належить синьому киту – яких вважають чи не найбільшими тваринами в світі. За довжиною щелепи було встановлено, що кит мав довжину щонайменше 26 метрів. Він належав до південного (антарктичного) підвиду – це найбільший підвид серед синіх китів.
Це відкриття має надзвичайне значення, оскільки загалом у музеях світу є лише кілька десятків скелетів синіх китів, і більшість із них належать іншому підвиду, розповіли науковці. Унаслідок китобійного промислу до 1960-х синій кит був практично повністю винищений. З 1963 року вид перебуває під охороною, але через незаконний (зокрема, радянський та японський) промисел відновлення популяції не відбувалося. На середину 1980-х у світі лишалося не більше 200-1400 особин. Перед епохою промислу антарктичний синій кит був одним з найчисельніших – популяція становила 250-300 тис.
Наразі антарктичний синій кит залишається дуже рідкісним видом – його чисельність становить 1,6-3 тис. особин. Для відновлення його популяції треба ще принаймні 200 років за умови, що не виникнуть інші загрози.
Вчені також планують провести генетичний аналіз решток кита. Це дозволить знайти нові відомості про еволюцію синіх китів і демографію їхніх давніх, нині знищених стад.
Читайте також:
