Наразі процес фінансування діяльності університетів та науково-дослідних центрів дедалі впевненіше переходить під контроль приватних інвесторів та меценатів. Їхні фонди з розвитку та підтримки науки щорічно виділяють грошові гранти та премії на здійснення наукової діяльності шляхом проведення відкритих конкурсів серед найбільш амбітних проєктів.
Про роль меценатів та спонсорів у процесі розвитку науки, та про найбільш перспективні конкурси, гранти і приватні освітні ініціативи, а також про те, яку роль філантропи відіграють у розвитку суспільства, особливо в складні часи, розповідає видання MaxPolyakov.space.
Скорочення ролі держави у фінансуванні університетів на прикладі Бостона
За даними дослідження Американської асоціації з розвитку науки (AAAS), період з 2010 до 2013 року характеризувався різким зниженням державних субсидій на підтримку сектора наукового розвитку в Бостонському університеті. Починаючи з 1971 року, у США фіксувався двовідсотковий пік бюджетного фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Позитивними показники росту фінансування лишались аж до 2004-го. Але з 2005 року показники держфінансування почали плавно знижуватися. На 2014-й федеральне фінансування області НДДКР склало всього 0,78%.
Ця обставина спричинила серйозне занепокоєння у складі наукового штату університету. Свого часу федеральні гроші, виділені як підтримка Національного наукового фонду (NSF) Graduate Fellowship, сприяли створенню всесвітньо відомої пошукової системи Google у межах роботи Стенфордського університету. Два аспіранти — Ларрі Пейдж та Сергій Брін — за допомогою урядового фонду облаштували пошукову агломерацію, яка сьогодні сама здатна витрачати мільярди доларів на науково-дослідницькі проєкти.
Та й сам Інтернет, де так успішно функціонує Google, також завдячує своєю появою Національному науковому фонду та організації DARPA (Управління з проведення перспективних досліджень) Міністерства оборони США, які своєю чергою співпрацювали з фахівцями із Массачусетського технологічного інституту (MIT) та Каліфорнійського університету (UCLA).
Вплив державного фінансування на науку важко переоцінити. До цього часу воно продовжує переважати у всіх фінансових надходженнях університету у сфері НДДКР (Research & Development), проте темпи фінансової допомоги помітно знижуються.
Один із варіантів компенсації бюджетних грошей, який пропонують в уряді, це пошук сторонніх інвестицій у сферах промисловості. Зрештою, саме промисловість виграє від наукових досліджень, оскільки вона перетворює їхні результати на кінцевий комерційний продукт для споживача. Однак для залучення цих грошей до університетів необхідно накопичити базу знань, які були б застосовні у прикладних галузях. Поява передових інженерних і наукових рішень — це досить розтягнутий у часі процес.
Приклад Бостонського університету — лише окремий випадок загальної тенденції до скорочення державних витрат на фінансування науково-дослідних проєктів не лише в Америці, а й у світі. На цьому тлі дедалі очевиднішою стає діяльність приватних освітніх ініціатив: організація наукових кампусів та шкіл, дослідження і розвиток систем технологічних інновацій (technological innovation systems, TIS).
Приватні освітні ініціативи та стажування
Основним завданням організації наукових кампусів та шкіл є підготовка висококваліфікованих кадрів, які будуть задіяні у вивченні та розробці нових технологічних рішень.
Хорошим прикладом такої діяльності є фонд Марка і Чан Цукербергів (Chan Zuckerberg Initiative), одним із напрямів якого є допомога у наданні освіти (зокрема й науково-інженерної) дітям із незаможних сімей, сімей біженців та групам, що зазнають різних форм дискримінації.
Заступництву просвітницької діяльності у всьому світі сприяє і фонд Спенсера. Головним освітнім напрямом фонду є побудова міцних зв’язків між школами та вищими навчальними закладами, з одного боку, і перспективними науковими та цивільними ініціативами — з іншого.
Гідним прикладом у галузі підтримки національної науки є Інжинірингова школа Ноосфера (Noosphere Engineering School), створена під патронатом філантропа Макса Полякова, генерального партнера інвестиційного фонду Noosphere Ventures Partners та засновника аерокосмічної компанії Firefly Aerospace. Українське походження бізнесмена спонукало його створити робочу платформу для наукових досліджень в Україні з подальшим формуванням сприятливих бізнес-умов для виходу технологічної продукції на глобальні ринки. На сьогодні у стінах Інжинірингової школи Ноосфера, що працює на базі 8 університетів, розробляються близько 60 наукових проєктів, у яких беруть участь понад 300 наукових співробітників та близько 30 технічно-профільних експертів.
Джеймі Гайнеман (MythBusters) на одному із заходів школи знайомиться з роботом
Успішно зарекомендувала себе модель, за якої сегмент топкомпаній проводить відбіркові конкурси для перспективних студентів, пропонуючи їм безкоштовне стажування.
Діяльність філантропів під час війни
24 лютого 2022 року життя багатьох людей змінилося на до і після. Багато людей, не тільки українців, незалежно від свого місцезнаходження, роблять все можливе задля того, щоб зупинити агресію Росії.
У свою чергу, багато філантропів з усього світу, а також українських діячів, визначили своїм приорітетом підтримку України на економічному, технологічному та інших рівнях. Так, з самого початку вторгнення філантроп і меценат, а також космічний магнат Макс Поляков допоміг сформувати коаліцію комерційних космічних компаній для збору та аналізу супутникових зображень і даних. Результати були передані українським військовим, надаючи їм потік розвідувальної інформації. Разом з ГО «Асоціація Ноосфера», співзасновником якої він є, Макс Поляков не лише в повному обсязі продовжують свою діяльність, а й запускають нові соціальні ініціативи та проєкти.
Більшість спеціалістів соціальних проєктів ГО «Асоціація Ноосфера» ще у перші дні війни долучилися до лав волонтерів. Хтось став частиною волонтерських центрів у Дніпрі, де допомагали у координації зборів і доставці електроніки для фронту і тилу, або ж займалися закупівлею медикаментів та інших необхідних речей для міських лікарень. Так, Noosphere Engineering School на деякий час стала місцем проведення практичних занять і лекцій з першої медичної допомоги і самозахисту. Planetarium Noosphere провів десятки безкоштовних екскурсій для переселенців, що включали перегляд фільму, живу лекцію-подорож зоряним небом і екскурсію виставковою зоною. Учасники проєктів Noosphere Archaeology і WheelKeep створили буферні захисні споруди навколо кам’яної пластики у дворі Історичного музею у Дніпрі. Не залишився байдужим до війни в Україні і відомий телеведучий, суддя Vernadsky Challenge 2017, легендарний руйнівник міфів Джеймі Гайнеман, який засудив російську агресію і записав відео на підтримку України.
Значну підтримку для України надали засновник SpaceX Ілон Маск, засновник Microsoft філантроп і меценат Білл Гейтс, засновник Amazon Джефф Безос, засновник Virgin Річард Бренсон та багато багато інших, хто не залишився байдужим.
Всі ці люди завжди реагували на потреби світу, вкладаючи власні кошти в розвиток науки, освіти, медицини. І їх допомога під час війни тільки збільшилась, але не зупинила всі ті ініціативи, що вони створили задля розвитку суспільства і людства.
Науково-дослідні фонди, конкурси та гранти
Говорячи про організації, відповідальні за відкриття у сфері НДДКР, не можна не згадати і про фонди, що сприяють їхньому фінансуванню. Нижче представлений лише малий список організацій, що наразі функціонують:
- Science Foundation Research — ірландський фонд зі сприяння розвитку науки. У програмі фонду на 2025 рік основними напрямками наукових досліджень є: розробка систем, що функціонують на базі штучного інтелекту (АІ), імунологія та контроль кліматичних змін.
- Harry Frank Guggenheim Foundation — унікальний фонд, який займається проблематикою виникнення агресії у суспільстві, а також розробляє ініціативи з контролю та зниження рівня насильства в соціумі.
- Belgian National Fund for Scientific Research — Бельгійський національний фонд сприяння науковим дослідженням ставить за свою основну мету розвиток міжнародної наукової кооперації. Для цього фонд запрошує та спонсорує іноземних учених та залучає до участі бельгійських фахівців у глобальних наукових проєктах.
- Noosphere Venture Partners LB — фонд займається пошуком інвестицій в аерокосмічний сектор, який охоплює розробку та виробництво супутників, орбітальної техніки, ракет-носіїв, компонентів і датчиків для космічних апаратів та орбітальних центрів зі спостереження за Землею.
- Japan Society for the Promotion of Science (JSPS) — японське товариство сприяння науці відіграє важливу роль у побудові процесів адміністрування наукової діяльності. Хоча основними науковими напрямами, з якими працює організація, є гуманітарні та соціальні науки, є у неї і проєкти, спрямовані на підтримку природничих та точних наук.
Ці фонди працюють за системою відкритих конкурсів, надаючи найцікавішим проєктам гранти — безоплатну фінансову субсидію на проведення наукових досліджень, інженерно-конструкторських робіт та оплату праці науковцям.
Деякі вчені стурбовані тенденцією переведення наукової діяльності в область грантової моделі розподілу коштів, вважаючи, що фінансування науки має здійснюватися за рахунок державних бюджетів та не заангажованих сторонніми інтересами інститутів. Проте успішні приклади функціонування моделі приватного фінансування за системою конкурс/грант здатні дещо охолодити багатьох скептиків.
Приватні інвестиції і поповнення у наукову сферу впливають не тільки на розвиток науки та інженерії, а й сприяють перерозподілу національних бюджетних коштів, послаблюючи економічний тягар цього питання для держави. Державні інститути ж, зі свого боку, отримують унікальну можливість спрямувати заощаджені кошти на розвиток корисних соціальних та економічних ініціатив.
Мотивація та підтримка молодого бізнесу
Програми конкурсної підтримки надають фінансову допомогу для розвитку інноваційних ідей у сфері науки та технологій.
Одним із таких конкурсів є Vernadsky Challenge, який проводить ГО «Асоціація Ноосфера», організований на честь вченого, філософа та публіциста — Володимира Вернадського. Переможець конкурсу отримує грант на $70 000, які можна спрямувати на розвиток своїх інженерних проєктів. Пріоритетним напрямком Vernadsky Challenge є діяльність у сфері аерокосмічних технологій, а також активної біоелектроніки та медицини — спектра технологій, покликаних розширити межу можливостей людського організму. Вісім із 13 переможців конкурсу Vernadsky Challenge після свого дебюту на цьому майданчику змогли залучити інвестиції на реалізацію своїх проєктів на таких краудфандингових платформах, як Kickstarter та Indiegogo. Крім цього, більш ніж ⅔ фіналістів конкурсу Vernadsky Challenge успішно втілили свої проєкти в життя, довівши їх до стадії прототипування та комерційного виробництва.
Головним переможцем Vernadsky Challenge за 2021 рік стала іспанська команда Medicsen, яка розробила багаторазовий розумний пластир для неінвазивних ін’єкцій, розрахований на понад 30 млн застосувань. Пристрій вводить лікарську ін’єкцію шляхом впливу ультразвукових вібрацій на шкірний покрив людини. Процедура введення високомолекулярних лікарських препаратів триває протягом однієї хвилини і не пошкоджує шкірний покрив. Необхідне дозування вираховується за допомогою налаштування розумного пластиру шляхом використання спеціалізованої програмної утиліти для смартфона. Передбачається, що ця технологія стане незамінною в умовах космічних місій. У 2023 році Mediscan планує розпочати перші випробування прототипу свого розумного пластиру на групі добровольців з 500 осіб, і почати постачати свою продукцію на ринок вже з 2025 року.
Переможцями іншого конкурсу, під назвою Columbia Venture Competition, стали інженери-біомедики Джейкоб Най та Біна Бансінат. Група спеціалістів розробила інноваційну технологічну платформу ColonAI, яка функціонує на базі технологій машинного навчання. Штучний інтелект здатний проводити аналіз медичних знімків під час проведення процедури колоноскопії та визначати наявність у пацієнтів деяких форм ректального раку. Компанія отримала на розвиток своєї платформи грант $25 000. А сумарний призовий пул конкурсу становив $300 000, які будуть розподілені між найбільш амбітними стартапами.
Певні конкурси зосереджують свої зусилля на вирішенні екологічних проблем. Одним з таких є Emerging Engineers Competition, що проводиться OceanWorks та UWA (University of Western Australia), яка займає перше місце в Австралії у сфері дослідження океанів. Новий етап конкурсу UWA Girls in Engineering 2022 пропонує студенткам-жінкам вирішити проблему, пов’язану із забрудненням океанічних вод мікропластиком, який становить серйозну загрозу, особливо в місцях основних морських транспортних шляхів, а також річкових каналів і річок, які служать хабом для накопичення подібних відходів, що не розкладаються. Ефективні методи вирішення цієї проблеми здатні зберегти мільйони доларів, які щорічно виділяються на природоохоронну діяльність, а також надати жінкам-фахівцям безцінний досвід співпраці зі спеціалістами у галузі STEM (Science, Technology Engineering and Mathematics).
Крім потенційної фінансової вигоди, яку отримують університети, спонсори та меценати, проводячи подібні науково-інжинірингові конкурси, вони також мотивують тисячі молодих винахідників у всьому світі приділяти свій час вирішенню найбільш актуальних наукових викликів та проблем.
Джерело: MaxPolyakov.space
