Минулого тижня в місті Гобарт (о. Тасманія) відбулася 43 сесія Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (Commission for the Conservation of Antarctic Marine Living Resources, CCAMLR), повідомляє сайт НАНЦ.
Останні два роки Україна головувала в Комісії, й одним з наших пріоритетів було створення нових морських охоронних районів (МОР).
Нині в Південному океані є лише два таких райони:
- перший – на шельфі Південних Оркнейських островів, створений 2009 року;
- другий – у морі Росса, створений 2016 року. Наразі це найбільший у Світовому океані МОР (площею понад 400 тис. кв. км).
Після 2016 року в Антарктиці не вдалося створити жодного нового МОР, хоча вже тривалий час на обговорення Комісії постійно виносять проєкти трьох великих районів. Зокрема, у Східній Антарктиці, в морі Ведделла та в районі Антарктичного півострова. До перших двох МОР Україна долучилась як співініціатор. Третій був запропонований Чилі та Аргентиною, а Україна ініціювала створення в ньому нових контрольних ділянок для додаткового моніторингу.
Проте Китай та РФ вже традиційно заблокували створення нових МОР. Ці дві країни вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних морських природоохоронних районів.
Більше того, через позицію згаданих країн вперше за останні 15 років не вдалося домовитися про використання загального узгодженого CCAMLR ліміту вилову антарктичного криля (620 тис. тонн) в одному з районів Південного океану. Такі ліміти потрібні, щоб на окремих високопродуктивних морських ділянках, які відіграють значну роль у забезпеченні живлення морських ссавців та птахів, не виловлювали надмірну кількість криля. Відтак, через споживацьку позицію РФ і Китаю може постраждати вразлива морська екосистема Південного океану.
Водночас є кілька гарних новин за підсумками цієї сесії:
- український фахівець Віктор Подгорний, який працював науковим спостерігачем на промислі антарктичного криля, отримав II премію від Асоціації відповідального промислу антарктичного крилю за особистий внесок у збір первинних науково-промислових даних для CCAMLR;
- українське риболовецьке судно “Marigolds” отримало відзнаку Асоціації відповідального промислу іклачів за високий рівень реєстрації повернення міток іклачів (у районах промислу мічення цього виду риби – основний спосіб оцінити її запас).
Своєю чергою НАНЦ з науковцями інших країн-членів Комісії продовжує брати участь у програмі CCAMLR з екосистемного моніторингу. У ній оцінюють запас антарктичного крилю за станом популяцій пінгвінів, адже це їхня основна їжа.
Цією сесією завершилося дворічне головування України в CCAMLR. Наприкінці засідання український голова Комісії Віталій Цимбалюк привітав Велику Британію, якій ми передали головування на наступні два роки.
Довідково:
Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики створена 1982 року, щоб захистити морські організми Антарктики та забезпечити їхнє раціональне використання.
Рішення Комісії, до складу якої входять 24 країни-члени і окремо Європейський Союз, ухвалюються на основі консенсусу.
На 43-й сесії Україну представляла делегація на чолі з Василем Мирошниченком – надзвичайним і повноважним послом України в Австралії та Новій Зеландії.
До складу української делегації також увійшли представники Національного антарктичного наукового центру, Держрибагентства, ДНУ “Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії” та української рибогосподарської індустрії, які займаються промислом іклачів та антарктичного крилю у водах Південного океану.
Читайте також:
Україна очолила Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики
РФ та Китай знову заблокували створення нових морських охоронюваних районів в Антарктиці
Коаліція з розширення морських природоохоронних територій в Антарктиці
