Подорож людини за межі Сонячної системи передбачатиме вихід за межу швидкості світла. А це забороняє теорія відносності Ейнштейна. Тож чи можна наздогнати і перегнати світло? Які лазівки знайшли фізики у теорії, яка визначає наше світосприйняття?
Про це – у статті Марини Качури.
Про Марію Склодовську-Кюрі чули, мабуть, усі. Але чи відомі вам такі прізвища, як Бендзіславська, Чапліцька, Гіршфельд, Івановська?
Якщо ні, тоді обов’язково прочитайте цю статтю Томаша Рожека і познайомтеся з дивовижними польськими науковицями.
Славутич будували представники восьми союзних республік, і кожна внесла у забудову частку своєї історії й культури. Тому квартали міста насичені національним колоритом і названі відповідно: Ризький, Тбіліський, Єреванський тощо. Врешті-решт вийшло, що все місто – наче музей архітектури під відкритим небом. Про те, як місто стає “туристичним магнітом” регіону – у матеріалі Арини Старовойтової.
Read More
Раптом місто спорожніло. Припортові квартали Одеси були завалені спаленими вантажівками, возами та іншим майном, яке не вдалося вивезти. Після 73-х денної оборони радянська Приморська армія залишила Одесу. До міста входили румунські частини. Так, у жовтні 1941-го, незважаючи на величезні зусилля та великі людські втрати, утримати місто не вдалося. Про оборону Одеси – у статті Івана Парнікози.
Read More
Експедиції можуть бути важливою складовою просвітницької діяльності і політичного життя.
Публікуємо спогади доктора історичних наук Олександра Головка про експедиції політика і державного діяча Анатолія Матвієнка.
Представляємо увазі читачів перший відомий текст українською мовою про Антарктику, який належить засновнику української географії Степану Рудницькому і датується 1904 роком. Праця Рудницького дає нам приємність перенестися назад у часі і уявити, як сприймали Антарктиду тогочасні люди, базуючись на знаннях, отриманих обмеженою кількістю експедицій.
Передмова і коментарі Івана Парнікози та Юрія Шепети.
Не лише Скіфське золото. Про долю культурної спадщини України, що опинилася поза її межами, розповідає історик Сергій Кот.
Україна ні на крок не наблизилася до того, щоб системно вивчити орієнтовну кількість артефактів cвоєї культурної спадщини в різних країнах, вважає він.
На сьогодні можна сміливо припустити, що саме у Вишгороді був похований князь Аскольд, який відійшов у вічність, у храмі Білого Спаса.
Чомусь зовсім не бралися до уваги археологічні розкопки величного «Хрещатого» кургану у Вишгороді, виконані О.І. Ставровським, які були здійснені у 1844 році.
Історія Вишгорода ще досі мало вивчена і чекає на своїх майбутніх дослідників, вважає краєзнавець Вадим Перегуда.
Антарктична екосистема віддалена від основних регіонів людської діяльності. Та водночас вона є частиною світового океану, який відіграє провідну роль в самоочищенні природи від антропогенного забруднення.
Останні дослідження, проведені на антарктичній станції «Академік Вернадський», дозволили визначити концентрації забруднюючих токсичних речовин у морській воді.
У цій статті-розвідці автори – Іван Парнікоза та Олександр Яровий роблять спробу відшукати українців серед учасників радянських антарктичних експедицій, орієнтуючись на їхні прізвища, що може стати відправною точкою до дальших пошуків.
У другій частині розвідки наведено відомості щодо деяких учасників радянських антарктичних експедицій, пов’язаних з Україною.