Експедиція відкладена. «Кримський Інжир»

Експедиції у Крим – морські й гірські, спелеологічні, археологічні, біологічні, історичні, етнографічні, а також мандри, пленери і фестивалі – відкладаються до його звільнення.

А тим часом у Києві у Кримському Домі 1 і 2 грудня відбувся перший україно-кримськотатарський літературний фестиваль «Кримський Інжир».

Презентації книжок і дискусії, читання і літературно-музичні перформанси, підведення підсумків і нагородження переможців письменницького конкурсу «Кримський інжир / Qirim inciri». Усе це – в теплій, майже родинній атмосфері.

На конкурс надійшло 244 робіт від 135 авторів у шести номінаціях: поезія, проза кримськотатарською та українською мовами, переклад, жіночий погляд. Ось перелік переможців україно-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський Інжир»:

Проза про Крим українською мовою:
• Сергій Аркуша, Уляна Федоренко «Таврійська рапсодія»
Проза кримськотатарською мовою:
• Мустафа Аметов «Kör zindannıñ qara divarları»
Поезія про Крим українською мовою:
• В’ячеслав Гук «Людське життя – повсякчасне, як дощовий потік»
Поезія кримськотатарською мовою:
• Майє Сафет «Хансарай»
Жіночий погляд:
• Євгенія Світоч «Про що розповіли листи Насими»
Переклад із кримськотатарської на українську:
• Галина Литовченко. Переклад вірша Майє Сафет «Свято, пахнуть талі води»
Переклад з української на кримськотатарську:
• Сєяре Кокче. Переклад вірша Сергія Жадана «Як ми будували свої доми»
Сперціальна номінація «Внесок у розвиток кримськотатарської літератури»:
• Таір Халілов

З розмов з авторами можна було зробити висновок, що важливішою за перемогу для них є сама участь у конкурсі. А також можливість, аби їхні твори потрапили до антології найкращих творів конкурсу, яку обіцяє видати Видавництво Старого Лева.

Переможців конкурсу привітав Голова Меджлісу Рефат Чубаров, а нагороди вручали лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, посол Канади в Україні Роман Ващук, Святослав Вакарчук, Ахтем Сеітаблаєв, Мар’яна Савка.

Цікавими й насиченими були дискусії. Зокрема, дискусія «Крим в українській літературі», участь в якій взяли Андрій Курков, Мар’яна Савка, Катерина Калитко, Анастасія Левкова.

Чому Крим так мало присутній у літературних творах українських авторів? Що є причиною – необізнаність чи невідчуття Криму своїм? Катерина Калитко вважає, що зараз українські письменники не пишуть про Крим, бо тільки вчаться писати про травму. Друга причина, на її думку, в тому, що йдеться про визнання провини за те, що не цікавились Кримом раніше.

Ми справді дуже мало знаємо про історію, культуру, мову, літературу кримськотатарського народу. І вже ради того, аби це відчути варто було прийти на цей фестиваль.

Вірші і проза, які звучали в авторському виконанні, були переважно пронизані болем втраченої землі, або обмежень, пов’язаних із окупацією. І не лише у мене виникало певне почуття вини – чому тільки тепер? Чому раніше на материковій Україні не було достатньої зацікавленості і уваги до братнього народу? Адже взаємопроникнення наших культур тривало століттями, і напевно ситуація в Криму у 2014 році була б зовсім іншою, якби протягом 20 років незалежності Київ провадив у автономії більш далекоглядну політику.

Богдан Олексюк

 

Related posts

Leave a Comment