У перший день роботи ІХ Міжнародної антарктичної конференції в ній взяли участь понад 100 учасників, повідомляє сайт НАНЦ. Зокрема, це науковці з України, Туреччини, Латвії, Білорусі, а також представники Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR). Загалом до оргкомітету надійшли тези 109 доповідей від 252 авторів.
«Антарктида – це місце, де напряму співпрацюють вчені багатьох країн, і дуже важливо, що українські науковці знаходять своє місце в цьому співробітництві. Ми маємо дуже добрі перспективи у всіх напрямках, пов’язаних з біорізноманіттям, але також великі напрацювання у науках про землю та фізичних науках», – сказав заступник міністра освіти та науки Максим Стріха, відкриваючи ІХ Міжнародну антарктичну конференцію, яку з 13 по 16 травня в Києві спільно проводять Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України та Національний антарктичний науковий центр.
Доказом інтегрованості вітчизняної науки у світовий науковий мейнстрім є інтерес до конференції зарубіжних вчених.
Конференція відбувається в режимі двох пленарних засідань та трьох секцій за напрямками:
* Науки про життя (біологічні та медико-фізіологічні дослідження).
* Науки про Землю (геолого-геофізичні та геоекологічні дослідження).
* Фізичні науки (гідрометеорологічні, океанографічні та геокосмічні дослідження).
Академік НАНУ Сергій Комісаренко у своєму вітальному слові підкреслив, що в останні кілька років наша країна «взяла рішучий курс на розвиток наукових досліджень в Антарктиді». До речі, пан Комісаренко має безпосередній стосунок до перетворення британської станції «Фарадей» на українську «Академік Вернадський» – в 1995 році він був Надзвичайним і Повноважним послом України у Великій Британії і проводив основну частину переговорів про передачу станції.
Керівник НАНЦ Євген Дикий висловив сподівання, що ІХ МАК стане робочим майданчиком для напрацювань до нової Державної програми досліджень в Антарктиці, розрахованої на найближче десятиліття.
«Щиро сподіваюся, що нова антарктична державна програма буде амбіційною і дозволить суттєво розширити українську присутність в Антарктиді і вперше позначити нашу присутність в Арктиці, – заявив Євген Дикий. – Ми підемо двома шляхами – це нарощування потужностей Національного антарктичного центру і більше залучення до цих досліджень інших навчальних закладів та дослідних інститутів».
Упродовж трьох днів роботи ІХ МАК українські та закордонні науковці представлять результати досліджень, виконаних у провідних лабораторіях наукових установ та центрів шістнадцяти країн світу, зокрема:
Від України:
- 28 наукових установ Національної академії наук, Національної академії аграрних наук України;
- 10 національних університетів та інститутів МОН України;
- 5 наукових установ Міністерства екології і природних ресурсів України, Державного агентства рибного господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державного космічного агентства України;
- 3 науково-дослідні та науково-виробничі підприємства різних форм власності.
Від Турецької Республіки:
- Ерцизький університет, факультет наук, кафедра біології, Кайсері;
- Рада з науково-технічних досліджень Туреччини, Анкара.
Від Республіки Білорусь:
- Науково-практичний центр біоресурсів НАН Білорусі, Мінськ;
- Білоруський державний університет, факультет біології, Мінськ;
- Інститут мікробіології НАН Білорусі.
Від Російської Федерації:
- Інститут молекулярної біології ім. В. О. Енгельгардта РАН, Москва;
- Інститут фізики Землі ім. О. Ю. Шмідта РАН, Москва.
Від Республіки Болгарія:
- Національний інститут геофізики, геодезії та географії Болгарської академії наук, Софія;
- Інститут біорізноманіття та вивчення екосистем Болгарської академії наук, Софія.
Від Латвійської Республіки:
- Латвійський університет, факультет географії та наук про Землю, Рига.
Від Республіки Польща:
- Сілезький університет в Катовіцах, відділ ботаніки та охорони природи, факультет біології та охорони навколишнього середовища, Катовіце;
- Центр космічних досліджень Польської академії наук, Варшава.
Від Ірану:
- Університет Семнана, факультет досліджень пустелі, Семнан.
Від Індії:
- Інститут дикої природи Індії, Дехрадун.
Від Китаю:
- Цзилінський університет, Міжнародний центр науки майбутнього, Коледж фізики, Чанчунь;
- Полярний науково-дослідний інститут Китаю, Шанхай.
Від США:
- Центр космічних досліджень ім. Хансона, Техаський університет в Далласі, Річардсон, Техас;
- Науково-дослідна лабораторія ВПС США, Кіртленд, Нью-Мексико;
- Каліфорнійський університет, Берклі.
Від Канади:
- Університет Нью-Брунсвіка, Фредеріктон.
Від Мексики:
- Автономний університет штату Морелос, Морелос.
Від Норвегії:
- Норвезький університет наук про життя, Ас.
Від Великої Британії:
- Шеффілдський університет, Шеффілд.
Від Австралії:
- Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, Хобарт, Тасманія.
