Які фактори впливають на зміну висоти снігового покриву біля української станції «Академік Вернадський»? Читайте висновки вчених на основі результатів вимірювань за останні 20 років.
Які мікроорганізми знайдені в ризосфері (прикореневому ґрунті) щучника антарктичного і який їхній фітостимулювальний ефект для виживання цієї рослини в Антарктиці?
Як реагувала іоносфера Землі на інтенсивну геомагнітну бурю 27 лютого 2023 року над Харковом та Українською антарктичною станцією?
Про ці та інші дослідження крижаного континенту можна дізнатися з нового номера «Українського антарктичного журналу» – наукового фахового видання Національного антарктичного наукового центру, інформує сайт установи. Електронна версія журналу доступна за посиланням.
У 28-му випуску УАЖ зібрано 9 наукових статей за основними напрямами українських антарктичних досліджень: гідрометеорологія і океанографія, дослідження геокосмосу, біологія і медицина.
Також є робота в галузі міжнародних відносин, у якій описаний внесок України в проєкт POLARIN програми ЄС «Горизонт Європа». Йдеться про міжнародну мережу полярних дослідницьких інфраструктур, в якій наша держава представлена станцією «Академік Вернадський» та криголамом «Ноосфера».
Усі статті доступні на сторінці журналу. Анотації розміщені українською та англійською мовами, а самі роботи – мовою оригіналу (переважно англійською).
Нагадуємо, що з 2019 року статті УАЖ представлені в міжнародній базі даних Scopus, а з 2022-го індексуються в цій базі даних.
Читайте також:
Українські вчені дослідили вплив геомагнітної бурі на поширення радіохвиль
