Чудові фото домініканських мартинів на Українській антарктичній станції упродовж зими зробила полярниця Анна Соіна. Деякі популяції цих птахів не залишають острів Ґаліндез наприкінці осені, а живуть тут цілу зиму. Розповідь про них і фотографії розміщені на фб-сторінці НАНЦ.
Домініканські мартини вважаються головними “садівниками” Антарктиди. Для своїх гнізд вони використовують різну місцеву рослинність, зокрема щучник антарктичний та кілька видів моху. Все це вони цілеспрямовано збирають та переносять на значні відстані, у такий спосіб поширюючи рослини.
За їжею домініканські мартини пірнають в океан: люблять ласувати молюсками та морськими їжаками. Біля місць полювання серед прибережних скель вони влаштовують харчові столики, де століттями накопичуються розсипи черепашок молюсків та розкльовані панцири їжаків.
А ще домініканські мартини дуже схожі і є близькими родичами звичайних жовтоногих мартинів з берегів Дніпра та українських морських узбереж. Ці види мають однаковий розмір (довжина тіла – близько 60 сантиметрів), білу голову, шию і тулуб, жовтий з червоною плямою дзьоб та жовті лапи.
Хіба що в дорослих домініканських мартинів хвіст – білий, а крила та спина здебільшого чорні, а в жовтоногих на цих ділянках тіла переважає сірий колір.
Більше цікавої інформації про птахів Антарктики можна знайти книзі, яку створили вчені НАНЦ “Антарктика: шість нарисів для тих, хто хоче знати більше”.
Читайте також:
Мартини – садівники Антарктики
Рослинний світ та ґрунти району Аргентинських островів-півострова Київ
Фауна району Аргентинських островів-півострова Київ
Вогняна Земля – природа і люди
Учені Національного антарктичного наукового центру випустили книгу про Антарктику
